Тромботичні стани у пацієнтів з COVID-19: динаміка D-димера та тактика антикоагулянтної терапії

Abstract

У дослідженнях показано, що коронавірусна хвороба COVID-19 часто справляє патологічний вплив на серцево-судинну систему та часто викликає тромботичні стани. Мета дослідження – провести ретроспективний аналіз даних пацієнтів з COVID-19, визначити динаміку змін D-димера, виявити можливі кореляції розвитку тромботичних станів, визначити тактику антикоагулянтної терапії. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз даних 121 пацієнта, що перенесли COVID-19. Середній вік становив 46,9 ± 15,3 року. Результати. Тромботичні стани було діагностовано у 41 хворого на 9,5-у (4–21) добу від початку інфекції COVID-19. Тромбоемболія легеневої артерії виявлена у 14 пацієнтів, тромбози глибоких вен – у 17 та артеріальні тромбози – у 8 хворих. На 2,4 ± 0,4 місяця після захворювання у 9 пацієнтів виникли тромботичні ускладнення: тромбофлебіт у басейні верхньої порожнистої вени у 4 пацієнтів, тромбоз глибоких вен – у 3 та артеріальний тромбоз – у 2 хворих. За даними аналізу, максимальне підвищення D-димера відзначалося на 7–14-у добу захворювання 625,0 (506–1200) нг/мл. Висновки. При рівні D-димера більше 700 нг/мл з урахуванням тяжкості перебігу захворювання слід розглядати призначення профілактичної дози антикоагулянтів. Ймовірність асимптомного тромбозу різко підвищується при рівні понад 2000 нг/мл. Тромбопрофілактика показана пацієнтам із середньою або тяжкою формою перебігу COVID-19. Враховуючи ризики тромботичних станів, слід продовжувати тромбопрофілактику антикоагулянтами до 2 місяців після одужання