Цивільно-правовий захист права на зображення

Abstract

Дане дослідження присвячено комплексному аналізу цивільно-правового захисту права на зображення як одного з ключових елементів охорони приватного життя людини та її нематеріальних благ. У сучасному цифровому середовищі, де фотографії, відео- та мультимедійні матеріали поширюються миттєво і безперешкодно, проблема належної правової охорони зображення набуває особливої актуальності. Зокрема, це право тісно пов’язане з повагою до особистості, людської гідності, а також забезпеченням інформаційної безпеки. У статті акцентовано увагу на положеннях Цивільного кодексу України, які встановлюють обов’язковість отримання згоди фізичної особи на виготовлення та подальше розповсюдження її зображення, крім випадків, передбачених законом, як-от участь у публічних заходах або у разі поширення суспільно значущої інформації. Проведено порівняльний аналіз правозастосовної практики, у тому числі рішень Верховного Суду, щодо встановлення факту порушення права на зображення та визначення розміру компенсації моральної шкоди. Також розглянуто складні правові ситуації, що виникають на перетині особистого немайнового права на зображення та майнових авторських прав творця фотографії чи відеозапису. Увагу зосереджено на тому, що наявність авторських прав не скасовує обов’язку отримання дозволу від особи, яка зобра-жена на матеріалі. Окремо досліджено проблематику захисту права на зображення в Інтернет-просторі, де ускладнюються питання ідентифікації правопорушників, визначення юрисдикції та реа-лізації права на видалення незаконного контенту. Запропоновано напрями вдосконалення чинного законодавства, зокрема введення чітких зобов’язань для адміністраторів онлайн-платформ щодо блокування або видалення зображень, поширених без згоди особи. Крім того, автори наголошують на необхідності підвищення рівня правової обізнаності громадян у сфері цифрової безпеки та захисту особистих немайнових прав. Зроблено висновок, що ефективний правовий захист зображення особи має базуватись на системному підході, який забезпечує баланс між правом на приватність та свободою поширення інформації. Перспективним є подальше дослідження цього питання з метою гармонізації національного законодавства із європейськими стандартами захисту прав людини. This study is devoted to a comprehensive analysis of the civil law protection of the right to an image as one of the key elements of protecting a person’s private life and his or her intangible assets. In the modern digital environment, where photographs, video and multimedia materials are distributed instantly and without hindrance, the problem of proper legal protection of an image becomes particularly relevant. In particular, this right is closely related to respect for the individual, human dignity, as well as ensuring information security. The article focuses on the provisions of the Civil Code of Ukraine, which establish the obligation to obtain the consent of an individual to the production and further distribution of his or her image, except in cases provided for by law, such as participation in public events or in the case of dissemination of socially significant information. A comparative analysis of law enforcement practice, including decisions of the Supreme Court, is conducted on establishing the fact of violation of the right to an image and determining the amount of compensation for moral damage. The article also examines complex legal situations that arise at the intersection of personal non-property rights to images and property copyrights of the creator of a photograph or video. Attention is focused on the fact that the existence of copyright does not cancel the obligation to obtain permission from the person depicted in the material. The issue of protecting the right to images in the Internet space is separately examined, where the issues of identifying offenders, determining jurisdiction, and exercising the right to remove illegal content are complicated. Directions for improving current legislation are proposed, in particular, introducing clear obligations for administrators of online platforms to block or remove images distributed without the consent of the person. In addition, the authors emphasize the need to increase the level of legal awareness of citizens in the field of digital security and the protection of personal non-property rights. The conclusion is made that effective legal protection of a person’s image should be based on a systemic approach that ensures a balance between the right to privacy and the freedom to disseminate information. Further research into this issue is promising with the aim of harmonizing national legislation with European standards for the protection of human rights.