Особливості з’ясування сутності та змісту правової категорії «реалізація судової влади»

Abstract

Встановлено, незважаючи на конституційне закріплення принципів здійснення судової влади, відсутність єдиного підходу до розуміння реалізації судової влади підтверджує, що потреба в дослідженні і аналізі цієї правової категорії є очевидною. Визначення та зміст правової категорії «реалізація судової влади» станом на сьогодні залишаються неоднозначними, що створює теоретичні та практичні труднощі у правозастосуванні, а також викликає потребу в подальшому науковому дослідженні для забезпечення цілісного та послідовного підходу до тлумачення її сутності та особливостей. Визначено, судова влада має різні підходи до свого визначення у контексті філософських концептів «форма» та «спосіб». Форма розглядається крізь призму існування змісту судової влади та включає структуру судової системи, організацію судових органів, а також процесуальні норми, за якими здійснюється судочинство. Спосіб, з іншого боку, є порядком застосування сил і ресурсів судової системи та передбачає конкретні методи і засоби, за допомогою яких судова влада реалізується на практиці. Форма судової влади забезпечує її структурну цілісність і організаційну стабільність, тоді як спосіб реалізації визначає ефективність і дієвість її застосування. Синергія цих компонентів забезпечує цілісне розуміння судової влади як невід'ємного елемента правової системи у демократичній державі. Резюмовано, реалізація судової влади — це процес виконання судовими органами свого функціонального призначення, котрий передбачає правосуддя, судовий контроль, судове самоврядування та участь народу через різні форми залучення. Так, судова влада має специфічні функції, які визначають її роль у системі державно-владних органів. До прикладу, правосуддя безперечно є основною формою реалізації судової влади, котра передбачає різні види судочинства (конституційне, цивільне, кримінальне, адміністративне тощо), а участь у реалізації судової влади є серед іншого закріпленою у КонституціїУкраїни через інститут суду присяжних, котрий у свою чергу є відображенням принципу народного суверенітету та визнання народу повноцінним суб'єктом державної влади. It has been established that despite the constitutional enshrinement of the principles of judicial power, the absence of a unified approach to understanding the implementation of judicial power confirms the obvious need for research and analysis of this legal category. The definitions and content of the legal category "implementation of judicial power" remain ambiguous today, creating theoretical and practical difficulties in law enforcement and necessitating further scientific investigation to ensure a coherent and consistent approach to interpreting its essence and content. It has been determined that judicial power has various approaches to its definition within the context of philosophical concepts of "form" and "method." The form is examined through the prism of the existence of judicial power and includes the structure of the judicial system, the organization of judicial bodies, and procedural norms governing judicial proceedings. The method, on the other hand, refers to the application of the judicial system's powers and resources and involves specific methods and means by which judicial power is implemented in practice. The form of judicial power ensures its structural integrity and organizational stability, while the method of implementation determines its effectiveness and efficiency. The synergy of these components provides a comprehensive understanding of judicial power as an integral element of the legal system in a democratic state. In summary, the implementation of judicial power is the process by which judicial bodies perform their functional purpose, encompassing justice, judicial control, judicial self-governance, and public participation through various forms of involvement. Judicial power has specific functions that define its role within thesystem of state authority. For example, justice is undeniably the primary form of implementing judicial power, which includes various types of jurisdiction (constitutional, civil, criminal, administrative, etc.), and public participation in the implementation of judicial power is enshrined in the Constitution of Ukraine through the institution of the jury, reflecting the principle of popular sovereignty and recognizing the people as a full-fledged subject of state power.