Реформування нотаріату України в умовах євроінтеграції

Abstract

У статті досліджуються ключові напрямки реформування нотаріату України, запропоновані Нотаріальною палатою України, що враховують євроінтеграційну політику держави. Зокрема, розглядаються питання запровадження електронної системи нотаріату, переходу до єдиного нотаріату, розширення повноважень нотаріусів та саморегулювання нотаріальної професії. Проаналізовано як перспективи реалізації кожного з цих заходів, так і потенційні виклики, що можуть постати перед державними органами, нотаріальною спільнотою та українським суспільством. Вивчення міжнародного досвіду організаційно-правового забезпечення діяльності нотаріату, зокрема моделей, що функціонують у країнах Європейського Союзу (далі – ЄС) та Міжнародного союзу латинського нотаріату, дозволяє оцінити відповідність запланованих змін європейським стандартам та принципам латинської моделі нотаріату. До того ж такі заходи відповідають спільним цінностям, закріпленим в Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі – Угода про асоціацію).Окрему увагу приділено вже впровадженим реформам, зокрема створенню Єдиної державної електронної системи е-нотаріату, складові якої поступово інтегруються в нотаріальну практику. Стаття також висвітлює основні проблемні аспекти нотаріальної діяльності в Україні, які потребують вирішення в межах запропонованої реформи. До них належать відсутність єдиного коди-фікованого акту, безсистемність внесення змін до Закону України «Про нотаріат», низький рівень цифрової грамотності нотаріусів та громадян, ризики, пов’язані з кібербезпекою, та фінансування державних нотаріальних контор бюджетними коштами. Особливо наголошується на необхідності забезпечення безпеки даних користувачів електронної системи нотаріату та запобігання несанк-ціонованим втручанням. Крім того, у статті представлено аналіз статистичних даних щодо діяльності державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів в Україні, що дозволяє оцінити ефективність їх функціонування та доцільність запровадження єдиного нотаріату. Такий підхід сприяє комплексному висвітленню теми та визначенню її перспектив у контексті євроінтеграції. The article analyzes the key directions of reforming Ukraine’s notarial system proposed by the Notary Chamber of Ukraine, which take into account the European integration policy of the state. In particular, the author examines the issues of the introduction of an electronic notary system, the transition to a unified notarial system, the expansion of notarial powers, and the self-regulation of the notary profession. The author analyzes both the prospects for the implementation of each of these measures and the potential challenges that may be faced by government agencies, the notary community, and Ukrainian society.The study of international experience in the organizational and legal support of notarial activities, particularly the models operating in the countries of the European Union (hereinafter - EU) and the International Union of Latin Notaries, makes it possible to assess the compliance of the planned changes with European standards and the principles of Latin notaries. In addition, such measures align with the common values enshrined in the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community, and their Member States, on the other hand (hereinafter - the Association Agreement).Special attention is paid to the reforms already implemented, particularly to the creation of the Unified State Electronic Notary System, the components of which are gradually being integrated into notarial practice. The article also highlights the main problematic aspects of notarial activity in Ukraine that need to be addressed within the framework of the proposed reform. These include the absence of a single codified act, fragmentary amendments to the Law of Ukraine “On Notaries,” the low level of digital literacy among notaries and citizens, cybersecurity risks, and the financing of state notary offices from the budget. The author emphasizes the need to ensure the security of data for users of the electronic notary system and to prevent unauthorized interference.In addition, the article presents an analysis of statistical data on the activities of public notary offices and private notaries in Ukraine, which allows assessing the effectiveness of their operation and the feasibility of introducing a unified notarial system. This approach contributes to a comprehensive coverage of the topic and determines its prospects in the context of European integration.