Міжнародно-правові стандарти екологічних обов’язків людини і громадянина

Abstract

У статті досліджуються міжнародно-правові стандарти становлення екологічних обов’язків людини і громадянина. Розглядається еволюція формування системи екологічних прав та обов’язків у міжнародному праві, яка відбувалася поетапно протягом декількох десятиліть. Особлива увага приділяється аналізу ключових міжнародних документів, що заклали основу екологічних прав та обов’язків: Стокгольмської декларації 1972 року, Декларації Ріо-де-Жанейро 1992 року та Орхуської конвенції 1998 року.Автор детально аналізує універсальні та регіональні міжнародні договори у сфері захисту на-вколишнього природного середовища, зокрема Конвенцію ООН про охорону біологічного різноманіття, Боннську конвенцію, Конвенцію CITES, Бернську та Рамсарську конвенції. Значна увага приділяється дослідженню конституційного закріплення екологічних обов’язків у різних європейських країнах.На основі аналізу конституційних положень іноземних держав автор виділяє п’ять основних моделей закріплення екологічних обов’язків громадян: загальна констатація обов’язку охорони навколишнього середовища; вказівка на екологічні обов’язки в контексті права власності; розширене викладення екологічних обов’язків як похідних від екологічних прав; поєднаний підхід; розширене викладення екологічних обов’язків без прив’язки до екологічних прав. Додатково виокремлюються дві конституційні моделі встановлення екологічних обов’язків – пасивна та активна. Пасивна модель передбачає утримання від дій, які завдають шкоду довкіллю, та може реалізовуватися у двох варіантах: як елемент правового статусу власника майна або як самостійний екологічний обов’язок громадян.У висновках підкреслюється унікальність інституту екологічних обов’язків як цілісного правового утворення та акцентується увага на відносно пізньому (друга половина ХХ століття) визнанні екологічних прав та обов’язків у системі прав людини і громадянина, що відбулося спочатку на міжнародному рівні, а згодом було імплементовано у національні законодавства. The article examines international legal standards for the formation of environmental responsibilities of man and citizen. The evolution of the formation of the system of environmental rights and responsibilities in international law, which took place in stages over several decades, is considered. Particular attention is paid to the analysis of key international documents that laid the foundation for environmental rights and responsibilities: the Stockholm Declaration of 1972, the Rio de Janeiro Declaration of 1992, and the Aarhus Convention of 1998.The author analyzes in detail universal and regional international treaties in the field of environmental protection, in particular the UN Convention on Biological Diversity, the Bonn Convention, the CITES Convention, the Bern and Ramsar Conventions. Considerable attention is paid to the study of the constitutional consolidation of environmental responsibilities in various European countries.Based on the analysis of the constitutional provisions of foreign states, the author identifies five main models of consolidation of environmental responsibilities of citizens: a general statement of the obligation to protect the environment; indication of environmental responsibilities in the context of property rights; an expanded statement of environmental responsibilities as derivatives of environmental rights; a combined approach; an expanded statement of environmental responsibilities without reference to environmental rights.Additionally, two constitutional models of establishing environmental responsibilities are distinguished - passive and active. The passive model involves refraining from actions that harm the environment, and can be implemented in two ways: as an element of the legal status of the property owner or as an independent environmental responsibility of citizens.The conclusions emphasize the uniqueness of the institution of environmental responsibilities as a holistic legal entity and focus attention on the relatively late (second half of the twentieth century) recognition of environmental rights and responsibilities in the system of human and civil rights, which first occurred at the international level and was later implemented in national legislation.