Концептуальні засади національно-патріотичного виховання поліцейських у системі національної безпеки України

Abstract

У статті розглянуто теоретико-правові засади національно-патріотичного виховання поліцейських як складової системи національної безпеки України. Обґрунтовано, що в умовах збройної агресії РФ, анексії Криму та повномасштабної війни патріотичне виховання правоохоронців набуває стратегічного значення, забезпечуючи ідеологічну стійкість особового складу, готовність до протидії гібридним загрозам, підтримання правопорядку та зміцнення довіри суспільства до поліції. Доведено, що патріотичне виховання правоохоронців виступає не лише складовою їх професійної підготовки, а й інструментом зміцнення національної єдності, стійкості держави до зовнішніх і внутрішніх викликів, формування корпоративної культури служіння суспільству та державі. Визначено основні завдання виховання: формування активної громадянської позиції, правової культури та поваги до Конституції, засвоєння історико-культурної спадщини, розвиток духовних цінностей, психологічної та фізичної готовності до захисту держави. Проаналізовано чинну нормативно-правову базу, включно із Законом «Про Національну поліцію», Законом «Про національну безпеку», Стратегією національної безпеки та Концепцією військово-патріотичного виховання Міністерства внутрішніх справ України. Показано роль присяги поліцейського як морально-правового стрижня професійної діяльності та засобу запобігання колабораціонізму і зради. Наведено приклади негативних наслідків відсутності патріотичної свідомості та позитивного впливу патріотично налаштованих кадрів на стійкість держави і громадянську єдність у воєнний час. Підкреслено, що національно-патріотичне виховання є не лише елементом ідеологічного захисту, але й чинником підвищення ефективності діяльності поліції, її взаємодії з населенням та формування позитивного іміджу правоохоронних органів. Зроблено висновок про необхідність комплексної реалізації заходів патріотичного виховання у системі підготовки та перепідготовки поліцейських, інтеграції кращих європейських практик, розвитку міжвідомчої співпраці та вдосконалення освітніх програм для забезпечення довготривалої стійкості держави. The article examines the theoretical and legal foundations of national-patriotic education of police officers as an integral component of Ukraine’s national security system. It is substantiated that in the context of the armed aggression of the Russian Federation, the annexation of Crimea, and the full-scale war, patriotic education of law enforcement personnel acquires strategic importance, ensuring the ideological resilience of the staff, readiness to counter hybrid threats, maintenance of public order, and strengthening public trust in the police.It has been proven that the patriotic education of law enforcement officers serves not only as a component of their professional training, but also as a tool for strengthening national unity, enhancing the state’s resilience to external and internal challenges, and shaping a corporate culture of service to society and the state. The main tasks of such education are defined as: the formation of an active civic position, legal culture and respect for the Constitution, the assimilation of historical and cultural heritage, the development of spiritual values, as well as psychological and physical readiness to defend the state.The current legal framework is analyzed, including the Law “On the National Police,” the Law “On National Security,” the National Security Strategy, and the Concept of Military-Patriotic Education of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. The role of the police oath is highlighted as a moral and legal core of professional activity and a means of preventing collaborationism and treason.Examples are provided of the negative consequences of the lack of patriotic consciousness and the positive impact of patriotic-minded personnel on the resilience of the state and civic unity during wartime. It is emphasized that national-patriotic education is not only an element of ideological protection but also a factor in enhancing the efficiency of police work, its interaction with the population, and the formation of a positive image of law enforcement agencies. The article concludes on the necessity of comprehensive implementation of patriotic education measures within the system of police training and retraining, the integration of best European practices, the development of interdepartmental cooperation, and the improvement of educational programs to ensure the long-term resilience of the state.