Колабораційна діяльність в адміністративній сфері

Abstract

У статті розглядається проблема колабораційної діяльності в адміністративній сфері, зокрема, за ч.ч. 2, 5, 7 ст. 111-1 КК. Дослідження спрямоване на характеристику об’єктивної сторони цих правопорушень, аналіз судових рішень, окреслення проблем, що виникають при їх кваліфікації та формування рекомендацій щодо удосконалення ст. 111-1 КК. Колабораційна діяльність у адміністративній сфері пов’язана з зайняттям особою посади у незаконних органах влади, які створені на тимчасово окупованих територіях. Важливим аспектом є встановлення функцій, які виконують особи на цих посадах, розмежуванні організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій. Проведено дослідження судової практики, яке ускладнюється внаслідок певних причин: 1) у вироках за ч. 2 та ч. 5 ст. 111-1 КК не завжди зазначається посада чи функції, які особа виконувала; 2) спрощений розгляд справ чи укладення угод (ч. 2 ст. 111-1 КК), розгляд справ заочно чи проголошенням тільки резолютивної частини вироку (ч. 5 ст. 111-1 КК). Внаслідок цього неможливо з’ясувати всі обставини, які вплинули на прийняття рішення про визнання особу винуватою та винесення покарання. Крім того, практика показує, що до відповідальності притягуються особи, чиї дії є малозначними і не завдають істотної шкоди державі. Зазначено, що неправильно притягувати до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 111-1 КК осіб, які по факту виконували функції із допомоги уразливим групам населення. Встановлено, що правильною є практика зазначення у вироках суду інформацію про те, чи були у обвинуваченого підлеглі та чи мав він можливість управляти майном. У статті підкреслюється необхідність удосконалення законодавства для чіткого визначення функцій, які виконують особи на посадах у незаконних судових та правоохоронних органах. Через недосконалу побудову ч. 7 ст. 111-1 КК до кримінальної відповідальності може бути притягнений як водій так і суддя, які своїми діями несуть зовсім різний рівень суспільної небезпеки. Про це свідчить і судова практика. Запропоновано викласти ч. 7 ст. 111-1 КК у новій редакції, для вирішення окресленої проблеми.The article deals with the problem of collaboration in the administrative sphere, in particular, under Parts 2, 5, 7 of Article 111-1 of the Criminal Code. The study is aimed at characterising the objective side of these offences, analysing court decisions, outlining the problems arising in their qualification and formulating recommendations for improving Article 111-1 of the CC.Collaborative activity in the administrative sphere is associated with a person holding a position in illegal authorities established in the temporarily occupied territories. An important aspect is the establishment of the functions performed by persons in these positions and the separation of organisational and administrative functions from administrative and economic functions. The author conducted a study of court practice, which is complicated for a number of reasons: 1) verdicts under Part 2 and Part 5 of Art. 111-1 of the CC do not always indicate the position or functions performed by the person; 2) simplified consideration of cases or conclusion of agreements (Part 2 of Art. 111-1 of the CC), consideration of cases in absentia or pronouncement of only the operative part of the verdict (Part 5 of Art. 111-1 of the CC). As a result, it is impossible to find out all the circumstances that influenced the decision to find a person guilty and sentence him or her. In addition, practice shows that persons whose actions are insignificant and do not cause significant damage to the state are brought to justice. The author notes that it is incorrect to bring to criminal liability under Part 2 of Article 111-1 of the CC of Ukraine persons who actually performed the functions of assistance to vulnerable groups of the population. It is established that it is correct to indicate in court verdicts whether the accused had subordinates and whether he or she had the ability to manage property.The article emphasises the need to improve legislation to clearly define the functions performed by persons holding positions in illegal judicial and law enforcement bodies. Due to the imperfect wording of Part 7 of Article 111-1 of the CC, both a driver and a judge may be held criminally liable, and their actions pose a completely different level of public danger. This is also evidenced by the court practice. The author proposes to restate part 7 of Article 111-1 of the CC in a new wording to address the above problem.