Науково-теоретичні аспекти дослідження сутності правового режиму у площині господарського права

Abstract

У статті представлено аналіз поняття «правовий режим» з науково-теоретичної точки зору, представлено генезисні й онтологічні особливості дефініції «режим». Підкреслено виключний та, разом з тим, комплексний, системоутворюючий характер досліджуваної категорії, визначено її базисну роль в науці господарського права по відношенню до поняття «спеціальний режим господарювання». На основі загальнотеоретичних висновків встановлено відсутність визначення «правовий режим» на фоні досить широкого використання терміну в нормативно-правових актах України. Встановлено, що основна парадигма дослідження сутності терміну «правовий режим» в закордонній та вітчизняній науці має риси поліваріантності, що підтверджується наявністю декількох векторів наукової думки, серед яких переважають загальноте оретичний (реалізація загального і спеціального правових режимів), господарсько-правовий (врахування особливостей господарської діяльності за допомогою обмежувальних, стимулюючо-обмежувальних та стимулюючих правових засобів) та економіко-правовий (формування комфортних умов для господарювання та життєзабезпечення суспільства в цілому). Поліваріантність наукових позицій по відношенню до об’єкта дослідження обумовлена спробою охоплення всіх його ознак, що дозволяє виділити сингулярні властивості категорії «правовий режим», де складність, комплексність, системність, унікальність, суспільна спрямованість, імперативність, винятковість, специфічність, обмеженість, міждисциплінарність, багатозначність, на перший погляд виглядають діаметрально протилежними, але в сукупності підкреслюють феномено логію правового режиму. Широкий спектр проаналізованих наукових праць, присвячених проблематиці правового режиму, дозволив встановити їх структурний характер, тобто, здебільшого, вчені орієнтуються на структурні елементи правового режиму. Це дало можливість розкрити його загальнотеоретичний сенс в авторському визначенні, де він розкривається як специфічний порядок правового регулювання, виражений у забезпеченні фактичної реалізації різновекторного комплексу правових засобів з метою регулятивного впливу на суспільні відносини, який формує бажаний соціальний стан та конкрет ний ступінь сприятливості чи несприятливості для задоволення інтересів суб’єктів права. The article presents an analysis of the concept of «legal regime» from a scientific and theoretical point of view, presents the genesis and ontological features of the definition of «regime». The exclusive and, at the same time, complex, system-forming nature of the studied category is emphasized, its basic role in the science of economic law in relation to the concept of «special economy regime» is defined. On the basis of general theoretical conclusions, it was established that there is no definition of «legal regime» against the background of a fairly wide use of the term in the normative legal acts of Ukraine. It was established that the main paradigm of the study of the essence of the term «legal regime» in foreign and domestic science has features of polyvariance, which is confirmed by the presence of several vectors of scientific opinion, among which the general theoretical (implementation of general and special legal regimes), economy (taking into account the peculiarities of economic activity) prevail with the help of restrictive, stimulating-restrictive and stimulating legal means) and economic and legal (forming comfortable conditions for business and life support of society as a whole). The polyvariance of scientific positions in relation to the object of research is due to an attempt to cover all its features, which allows us to single out the singular properties of the category «legal regime», where complexity, comprehensiveness, systematicity, uniqueness, social orientation, imperativeness, exclusivity, specificity, limitation, interdisciplinary, ambiguity, at first glance look diametrically opposed, but together they emphasize the phenomenology of the legal regime. A wide range of analyzed scientific works devoted to the problems of the legal regime made it possible to establish their structural nature, i.e., for the most part, scientists focus on the structural elements of the legal regime. This made it possible to reveal its general theoretical meaning in the author’s definition, where it is revealed as a specific order of legal regulation, expressed in ensuring the actual implementation of a multi-vector complex of legal means with the aim of regulatory influence on social relations, which forms the desired social state and a specific degree of favorability or disadvantage for satisfaction interests of legal entities.