Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» у кримінальному проваджені: аналіз національного та міжнародного досвіду

Abstract

Вказується, відповідно до стандарту доказування поза розумним сумнівом, якщо є доказ поза розумним сумнівом вини підсудного, його достатньо для винесення обвинувального вироку, а також безперечно, що такий розумний сумнів має бути оцінений відповідно до доказових труднощів конкретної справи, а також відповідно до вчиненого злочину. Стандарт доказування поза розум-ним сумнівом є найбільш прийнятним критерієм у кримінальному провадженні для справедливого судового розгляду. Водночас, вказуючи на необхідність використання судами цього стандарту доказування, законодавець не визначає його поняття і не розкриває його зміст.Розумний сумнів є часто вживаним терміном, який, ймовірно, добре зрозумілий, але важко піддається визначенню. Мова йде не просто про можливий сумнів, оскільки все, що пов’язано з людською діяльністю, яка залежить від доказів, що породжують лише моральну впевненість, піддається певним можливим або уявним сумнівам. Розумний сумнів, таким чином, має справу з таким станом справи, який залишає розум судді в такому стані, що він не може сказати, що він відчуває стійке переконання, яке породжує моральну впевненість у істині, яку шукають. Якщо є обґрунтований сумнів щодо доведення вини, обвинувачений має право скористатися презумпцією невинуватості та бути виправданим. Таким чином, докази повинні встановлювати істинність фактів в тому сенсі, що виробляє розумну або моральну визначеність, тобто впевненість, яка переконує, спрямовує розуміння і задовольняє розум і судження суддів. Це, робить висновок він, те, що вважається доказом поза всяким розумним сумнівом. Прийняття стандарту доказування вище розумного сумніву відображає високий ступінь ймовірності, необхідної для вироблення особистої впевненості (переконання), яка необхідна для цілей засудження у кримінальному провадженні (винуватість поза розумним сумнівом), зрештою, якщо є достатні докази вчиненого злочинного діяння, а не, слід підкреслити, повного, повного або абсолютного доказу.У статті досліджено правові позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду та Європейського суду з прав людини стосовно визначення змісту стандарту доказування «поза розумним сумнівом» у кримінальному провадженні. У доктрині кримінального процесу дослідженню поняття і змісту стандарту доказування «поза розумним сумнівом» присвячена значна увага вчених-процесуалістів. It is stated that, according to the standard of proof beyond a reasonable doubt, if there is proof beyond a reasonable doubt of the defendant’s guilt, it is sufficient for a conviction, and it is also undisputed that such a reasonable doubt must be evaluated according to the evidentiary difficulties of the particular case, as well as according to the crime committed. . The standard of proof beyond a reasonable doubt is the most acceptable standard in criminal proceedings for a fair trial. At the same time, indicating the need for courts to use this standard of proof, the legislator does not define its concept and does not reveal its meaning.Reasonable doubt is a frequently used term that is probably well understood but difficult to define. It is not merely a possible doubt, as everything related to human activity that depends on evidence that gives rise to moral certainty is subject to some possible or imaginary doubt. Reasonable doubt, then, deals with a state of affairs that leaves the judge’s mind in such a state that he cannot say that he feels a firm conviction that gives rise to moral certainty about the truth sought. If there is a reasonable doubt as to the proof of guilt, the accused is entitled to the benefit of the presumption of innocence and to be acquitted. Thus, evidence must establish the truth of the facts in a way that produces reasonable or moral certainty, that is, a certainty that convinces, guides understanding and satisfies the minds and judgements of judges. This, he concludes, is what counts as proof beyond a reasonable doubt. The adoption of the standard of proof beyond a reasonable doubt reflects the high degree of probability required to develop the personal certainty (conviction) necessary for the purposes of conviction in criminal proceedings (guilt beyond a reasonable doubt), ultimately if there is sufficient evidence of a criminal act, and not, it should be emphasised, complete, total or absolute proof.The article examines the legal positions of the Criminal Court of Cassation as part of the Supreme Court and the European Court of Human Rights with regard to determining the content of the standard of proof ‘beyond reasonable doubt’ in criminal proceedings. In the doctrine of criminal procedure, the concept and content of the standard of proof ‘beyond reasonable doubt’ is the subject of considerable attention of procedural scholars.