Проблеми та перспективи розбудови державного управління у сфері протимінної діяльності в Україні: огляд літератури

Abstract

Стаття присвячена розгляду і узагальненню підходів щодо проблем та перспектив розбудови державного управління у сфері протимінної діяльності в Україні з обґрунтуванням відповідних висновків. Проаналізовано зміст поняття «державне управління» у контексті проблематики, яка підіймається у роботі. Конкретизовано, що можливість здійснення державного управління за межами суворо окресленої законодавством системи органів виконавчої влади (зокрема, на рівні бюджетних установ, до яких належить Центр гуманітарного розмінування) є важливою для розуміння багатоманітності елементів системи державного управління у сфері протимінної діяльності. Висвітлено основні елементи такої системи, визначені Законом України «Про протимінну діяльність в Україні». У статті стверджується, що система державного управління у сфері протимінної діяльності існує паралельно у двох вимірах, а саме формальному (нормативно закріплена модель) і реальному (система, що склалася і функціонує на практиці). На прикладі Центру протимінної діяльності і Центру гуманітарного розмінування продемонстровано масштаб розходження між формальним і реальним станом цієї системи. Залежно від характеру недоліків у державному управлінні, на яких фокусуються дослідники, а також масштабу і змісту пропонованих змін обґрунтовано поділ усіх підходів, представлених у науковій літературі та аналітичних документах із теми дослідження, на дві великі групи: підходи, спрямовані на вдосконалення наявної системи державного управління у сфері протимінної діяльності; підходи, які передбачають розбудову нової системи державного управління у цій сфері. Наголошується на тому, що спільною ознакою підходів першої групи є схильність до збереження основної структури і принципів організації державного управління, тоді як зміни стосуються уточнення функцій і повноважень органів влади, удосконалення механізмів їх взаємодії, а також виключення дублювання подібних за своїми функціями державних інституцій. Зроблено висновок про те, що підходи другої групи ґрунтуються на міжнародно визнаних стандартах управління сферою протимінної діяльності і мають на меті максимальну централізацію та концентрацію функцій управління, матеріальних, кадрових та інших ресурсів у рамках окремого центрального органу виконавчої влади у цій сфері та його операційного органу. The present paper concentrates on reviewing and summarizing approaches to the problems and prospects of developing public administration in the field of mine action in Ukraine.The paper analyzes the concept of “public administration” in the context of the issues addressed in the study. It specifies that the possibility of public administration beyond the strictly defined system of executive authorities established by law (in particular, at the level of budgetary institutions, such as the Centre for Humanitarian Demining) is important for understanding the diversity of elements within the public administration system in the field of mine action. The main elements of the system, as defined by the Law of Ukraine “On Mine Action in Ukraine”, are highlighted.The paper argues that the system of public administration in the field of mine action exists in two parallel dimensions: the formal one (the model established by law) and the actual one (the system that has been developed and operates in practice). Using the example of the Mine Action Centre and the Centre for Humanitarian Demining, the paper demonstrates the extent of the discrepancy between the formal and actual state of this system.Depending on the shortcomings in public administration on which researchers focus, as well as the scale and content of the proposed changes, the paper substantiates the division of all approaches presented in the scientific literature and analytical documents into two broad categories: approaches aimed at improving the existing system of public administration in the field of mine action; approaches that involve the development of a new system of public administration in this field.It is emphasized that a common feature of the first group of approaches is the tendency to preserve the main structure and principles of organizing public administration, while the changes concern clarifying the functions and powers of public authorities, improving the mechanisms of their interaction and eliminating duplication among state institutions with similar functions. It is concluded that the second group of approaches is based on the international standards for managing the field of mine action and aims at maximum centralization and concentration of management functions, as well as material, human and other resources, within a dedicated central executive authority in this field and its operational body.