Іменники «потенційного роду» в українській мові: семантико граматичний аспект

Abstract

У статті досліджено іменники «потенційного роду» в контексті омонімічних родових форм у граматичній системі української мови. Обґрунтовано розмежування лексем «спільного роду» і «потенційного роду», які, хоч і мають спільну лексико-семантичну ознаку – здатність номінувати осіб обох статей омонімічною граматичною формою, однак відмінні стилістичними, словотвірними і граматичними параметрами. З’ясовано термінологічні розбіжності в трактуванні аналізованого класу слів. Підтверджено, що іменники «потенційного роду» (із закінченням на -о) можуть номінувати осіб обох статей, але їхнє граматичне узгодження в контексті можливе тільки із залежними словами у формі середнього роду (на означення особи жіночої статті) або середнього і чоловічого за номінації осіб чоловічої статі. Описано семантику, словотвірні особливості та стилістичне забарвлення слів, належних до цієї групи. Простежено, що більшість віддієслівних іменників на -айл(о), попри їхнє потенційне використання для найменування представників обох статей, реалізують домінантну грамему чоловічого роду, що підтверджує їхнє частотне вживання в мовленні як онімів (прізвищ, назв літературних персонажів). Іменники «потенційного роду» пере-важно мають негативне емоційно-оцінне забарвлення, виступаючи як засіб експресивної характеристики особи (наприклад, брехло, вайло, хамло). Виявлено непослідовність у лексикографічному описі деяких із цих слів у різних словниках української мови (СУМ-11, СУМ-20). Звернено увагу на те, що граматичне трактування цих слів змінюється з часом, що є природним процесом розвитку граматичної системи мови. Досліджено позамовні фактори, що впливають на функціонування іменників «потенційного роду». Здатність аналізованих лексем позначати осіб обох статей, але з обмеженим синтаксичним узгодженням, зумовлена як граматичними чинниками, так й історичними стереотипами та соціокультурними контекстами, у яких певні негативні риси асоціювалися переважно з чоловіками. З’ясовано, що іменники «потенційного роду» є синкретичним явищем в українській мові, що поєднує в собі граматичну омонімію, семантичну невизначеність і високу експресивність, а їхній аналіз дає змогу глибше зрозуміти механізми функціонування категорії роду, її динаміку та взаємозв’язок з іншими мовними рівнями. The article examines «potential gender» nouns within the context of homonymous gender forms in the Ukrainian grammatical system. It substantiates the distinction between «common gender» and «potential gender» lexemes, which, despite sharing a common lexico-semantic feature – the ability to nominate individuals of both sexes with a homonymous grammatical form – differ in their stylistic, word-formation, and grammatical parameters. The article clarifies the terminolog-ical discrepancies in the interpretation of the analyzed class of words. It is confirmed that "potential gender" nouns (ending in -o) can nominate individuals of both sexes, but their grammatical agreement in context is only possible with dependent words in the neuter gender form (to denote a person of both male and female sex) or neuter and masculine for the nomi-nation of male individuals. The semantics, word-formation features, and stylistic coloring of nouns belonging to this group are described. It is noted that most denominal nouns ending in -ayl(o), despite their potential use for naming represent-atives of both sexes, have a dominant masculine gender grammeme, which is confirmed by their frequent use in speech as onyms (surnames, names of literary characters). «Potential gender» nouns mostly have a negative emotional and evaluative coloring, serving as a means of expressive characterization of a person (for example, брехло (brekhlo), вайло (vaylo), хамло (khamlo)). Inconsistencies were found in the lexicographical description of some of these words in different dictionaries of the Ukrainian language (SUM-11, SUM-20). Attention is drawn to the fact that the grammatical interpretation of these words changes over time, which is a natural process of the development of the language's grammatical system. Extralinguistic factors influencing the functioning of «potential gender» nouns are examined. The ability of these words to denote individuals of both sexes, but with limited grammatical agreement, is conditioned by both grammatical factors and historical stereotypes and socio-cultural contexts in which certain negative traits were primarily associated with men. It is established that «potential gender» nouns are a syncretic phenomenon in the Ukrainian language that combines grammat-ical homonymy, semantic uncertainty, and high expressiveness, and their analysis allows for a deeper understanding of the mechanisms of the category of gender, its dynamics, and its interrelation with other language levels.