Strategies of Translating Obsolete Vocabulary and Preserving High Style in Ukrainian Translation (based on the material of J. Quinn's Bridgetones novel series)

Abstract

Стаття присвячена вивченню стратегій перекладу застарілої лексики та збереження високого стилю в українському перекладі на матеріалі серії романів «Бріджертони» Джулії Квін. Дослідження висвітлює актуальність перекладу історично маркованої лексики (архаїзмів та історизмів), яка відіграє ключову роль у передачі історичного контексту, соціальної структури та стилістичної своєрідності оригінального художнього твору. Зроблено спробу категоризації застарілої лексики та лексики високого стилю у художньому тексті на групи, а саме: титули; романтичні та шлюбні стосунки; сім’я та родинні зв’язки; мода, етикет та соціальні звичаї; конфлікти та їх вирішення; комунікація та взаємодія; мова стилю. Тематична класифікація показує як лексична складова створює атмосферу аристократичного суспільства, романтичної інтриги, формального спілкування та складних соціальних структур. Мова у поєднанні з застарілими лексемами та лексемами високого стилю пробуджує історичний період, який надає нам лінгвістичні інструменти для створення взаємозв’язків героїв, їх статусу та соціальних цінностей. У розвідці розглянуто лінгвістичні й стилістичні особливості застарілої лексики, визначено труднощі, з якими стикаються перекладачі під час передачі таких одиниць українською мовою, а також проаналізовано корпус прикладів, відібраних із роману «Герцог і я» та його українського перекладу, виконаного Дарією Москвітіною. У роботі здійснено ідентифікацію застарілої та високо стилізованої лексики, окреслено основні стратегії перекладу, а також показано, як ці методи сприяють збереженню історичного колориту й формального тону оригінального тексту. Найбільшим викликом у відтворенні застарілої лексики є збереження її оригінальної специфіки та її точне відтворення. Терміни, що використовувались у певний історичний період та у певній географічній локації являють собою найбільшу трудність для перекладача, а отже ґрунтовні фонові знання є критично важливими. Результати дослідження свідчать, що успішний переклад застарілої лексики вимагає не лише мовної компетенції, а й культурної обізнаності, здатності тонко відчувати авторський задум та стилістичної гнучкості.