Сімейно-правовий механізм охорони правомірних очікувань членів сім’ї

Abstract

У статті досліджено поняття «правомірні очікування» та з’ясовано елементи сімейно-правового механізму охорони правомірних очікувань членів сім’ї. Проаналізовано національну правничу літературу щодо використання терміну «legitimate expectation» та встановлено його різний переклад та розуміння. Обґрунтовано, що більш доречним є застосування терміну «правомірні очікування», оскільки законні очікуванні, можуть тлумачитися звужено і зводитися тільки до тих, які випливають із закону. Запропоновано гарантування правомірних очікувань розглядати як принцип, що є складовою верховенства права та сутнісно пов’язаний із принципами правової визначеності, рівності, справедливості та добросовісності. Досліджено розуміння правомірних очікувань у практиці ЄСПЛ та застосування цього поняття судами України. Виявлено систему норм у Сімейному кодексі України, що спрямовані на охорону правомірних очікувань щодо здійснення особистих немайнових та майнових прав членами сім’ї та іншими учасниками сімейних відносин. Встановлено, що правомірні очікування не є правом, і не є інтересом. Інтерес мотивує до виникнення права та правомірних очікувань, а правомірні очікування передують виникненню праву та можуть виникати у ході здійснення права як очікування певного правомірного результату. Сімейно-правовий механізм охорони правомірних очікувань учасників сімейних відносин включає як інституційні, так і правові елементи. Аналіз норм СК України показав наявність достатніх інструментів для охорони та захисту більшості правомірних очікувань учасників сімейних відносин. При цьому, можливий пріоритет правомірних очікувань одних учасників сімейних відносин (наприклад, дитини), над правомірними очікуваннями інших учасників таких відносин (наприклад, батьків дитини).