Новела fin de siècle як текст у русі: множинність підходів і інтерпретацій

Abstract

У статті порушена проблема багаторівневого й поліфонічного прочитання новели fin de siècle. Цей жанр, характерний для межі ХІХ–ХХ століть, існує в постійному русі: між жанрами, культурами, філософськими концептами і стилістичними домінантами. Наголошується, що новели Ольги Кобилянської та Михайла Коцюбинського обрані для аналізу невипадково – в них втілено широкий спектр проблем, що хвилювали європейську інтелігенцію рубежу ХІХ–ХХ ст.: від кризи суб’єкта до фемінізації культури, від духовної самотності до граничного переживання природи, від соціальної ізоляції до трансцендентного пошуку сенсу. Психоаналітичний підхід дозволив заглибитися у внутрішній світ персонажів, виявити приховані мотиви їхньої поведінки, дослідити сферу несвідомого, марґінального, витісненого. У новелах Кобилянської та Коцюбинського феміністична критика актуалізувала злами традиційних уявлень про жінку й чоловіка, кризу маскулінності, появу нових моделей жіночої суб’єктності. Міфологічний підхід дав змогу виявити підповерхневі структури наративу, де діють універсальні сценарії – ініціації, смерті й відродження, втрати, становлення. Антропологічний підхід дозволив розглядати новелу fin de siècle як літературний текст, у якому фіксуються культурні коди, тілесність, тілесні практики, поведінкові моделі людини, часто дезорієнтованої, внутрішньо роздвоєної, яка знаходиться на межі між інтимним і публічним, переживає кризу комунікації. Синергетичний підхід увиразнив трактування новели як «тексту у русі», який структурований як відкрита, самоорганізована система, що не має завершеного значення і є потенціалом до породження смислів у процесі інтерпретації. У висновках підсумовано, що новела fin de siècle в контексті зазначених підходів постає як текст у русі, перебуваючи у постійному процесі смислотворення, взаємодії з читачем, переосмислення самої себе. Саме тому аналітичне осмислення таких текстів потребує відкритої, багатоперспективної інтерпретаційної рамки. The article addresses the problem of the multilayered and polyphonic reading of the fin de siècle short story. This genre, characteristic of the turn of the 19th and 20th centuries, exists in a state of constant movement: between genres, between cultures, between philosophical concepts and stylistic dominants. It is emphasized that the short stories of Olha Kobylianska and Mykhailo Kotsiubynsky were selected for analysis not by chance – they embody a wide range of issues that concerned the European intelligentsia at the turn of the century: from the crisis of the subject to the feminization of culture, from spiritual solitude to the profound experience of nature, from social isolation to the transcendental search for meaning. The psychoanalytic approach allowed for a deeper exploration of the inner world of the characters, revealing hidden motives behind their actions and examining the sphere of the unconscious, the marginal, and the repressed. In the works of Kobylianska and Kotsiubynsky, feminist criticism highlighted the rupture of traditional gender norms, the crisis of mas-culinity, and the emergence of new models of female subjectivity. The mythological approach enabled the identification of underlying narrative structures governed by universal scenar-ios – initiation, death and rebirth, loss, and becoming. The anthropological approach made it possible to view the fin de siècle short story as a literary text that captures cultural codes, corporeality, bodily practices, and behavioral models of individuals who are often disoriented, internally divided, existing on the borderline between the intimate and the public, and experiencing a crisis of communication. The synergetic approach accentuated the interpretation of the short story as a “text in motion” – structured as an open, self-organizing system without a fixed meaning, holding the potential for generating new meanings through interpretation. In conclusion, the fin de siècle short story, through the lens of the mentioned approaches, emerges as a text in flux, engaged in a continuous process of meaning-making, interaction with the reader, and reinterpretation of itself. Therefore, the analytical understanding of such texts requires an open, multi-perspective interpretive framework.