Правове регулювання гіг-праці в Україні у контексті європейської інтеграції

Abstract

У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку правового регулювання гіг-працівників в Україні у контексті євроінтеграційних процесів. Визначено ключові аспекти національного підходу, зокрема майже повне виключення цієї категорії працівників зі сфери дії трудового законодавства, що зумовлює обмежений рівень їх соціального захисту та відсутність належних гарантій реалізації трудових прав.Проаналізовано реакцію на ці новації з боку науковців, експертів і профспілок, які розглядають українську модель як крок до дерегуляції, що суперечить європейським тенденціям розширення трудових прав працівників.Розглянуто підходи ЄС та окремих європейських країн до регулювання платформиної зайнятості. Проаналізовано прийняття Директиви (ЄС) 2024/2831 Європейського Парламенту і Ради від 23 жовтня 2024 року «Про покращення умов праці при виконанні роботи через платформи» та досвід Франції, Німеччини й Іспанії щодо надання трудових прав працівникам цифрових платформ. Зазначено, що для гармонізації українського законодавства зі стандартами ЄС необхідно переосмислити базові поняття трудового права (зокрема статус працівника, форма трудового договору) та посилити соціальні гарантії працівників у гіг-секторі.За результатами дослідження встановлено, що для наближення України до європейської моделі регулювання гіг-економіки слід запровадити такі зміни: переглянути правовий статус осіб у гіг-секторі і, за можливості, визнати їх найманими працівниками з повним набором трудових прав; трансформувати гіг-контракт у різновид трудового договору або ввести спеціальний гнучкий трудовий договір для сфери ІТ та платформної зайнятості замість суто цивільно-правового договору; гарантувати особам у гіг-секторі базові трудові права та мінімальні соціальні стандарти (оплату праці, тривалість робочого часу, періоди відпочинку, страхування на випадок безробіття та нещасних випадків тощо); впровадити законодавчі механізми контролю алгоритмічного управління працею (забезпечити прозорість використання даних, право на оскарження рішень, ухвалених автоматизованими системами, а також обов’язковий людський нагляд); адаптувати спеціальний правовий режим «Дія City» та пов’язані з ним нормативні акти до вимог права ЄС з метою забезпечення балансу між інноваційністю гіг-економіки та соціальною справедливістю у сфері гіг-праці.Запровадження цих змін сприятиме гармонізації національного регулювання гіг-праці зі стандартами ЄС, посилить соціальний захист працівників гіг-сектору та забезпечить баланс між інноваційністю гіг-економіки і соціальною справедливістю. Реалізація запропонованих змін сприятиме гармонізації національного регулювання гіг-праці зі стандартами ЄС, посилить соціальний захист гіг-працівників та забезпечить баланс між інноваційністю гіг-економіки і соціальною справедливістю. The article examines the current state and prospects for the development of legal regulation of gig workers in Ukraine in the context of European integration processes. The key features of the national approach are identified, in particular the almost complete exclusion of this category of persons from the scope of labour legislation, which results in a limited level of social protection and the absence of adequate guarantees for the realization of labour rights.The article analyses the reaction to these innovations from scholars, experts, and trade unions, who view the Ukrainian model as a step toward deregulation that contradicts European trends toward expanding workers’ labour rights.The article examines the approaches of the European Union and individual European states to regulating platform employment. The present study analyses the adoption of Directive (EU) 2024/2831 of the European Parliament and of the Council of 23 October 2024 on improving working conditions for platform workers, and the experience of France, Germany, and Spain in granting labour rights to gig workers.It is acknowledged that in order to align Ukrainian legislation with EU standards, a re-evaluation of fundamental concepts in labour law (employee status, form of employment contract) and an augmentation of social guarantees for gig workers are imperative..The study posits that in order to align Ukraine with the European model of gig economy regulation, the following changes should be implemented: a review of the legal status of gig workers is recommended, with a view to recognising them as employees with full labour rights, where is feasible; it is recommended that gig contracts be transformed into a type of employment contract, or that a special flexible employment contract be introduced for the information technology and platform employment sectors, in order to replace purely civil law contracts; it is imperative that gig workers be guaranteed fundamental labour rights and minimum social standards. Such rights should encompass remuneration, working hours, rest periods, unemployment insurance, and accident insurance, among others; the introduction of legislative mechanisms to control the management of work by algorithms is required, with the following mechanisms being recommended: transparency of data use, the right to appeal against automated decisions, and the requirement for mandatory human oversight; in order to ensure a balance between innovation and social justice in the field of gig work, it is necessary to adapt the special legal regime «Diia City» and related regulations to EU law requirements.The introduction of the proposed changes will contribute to the harmonisation of national regulation of gig work with EU standards, strengthen the social protection of gig workers, and ensure a balance between the innovation of the gig economy and social justice.