ChatGPT та Закон: виклики та перспективи правового регулювання творчості штучного інтелекту

Abstract

У статті досліджено актуальні проблеми правового регулювання творчої діяльності штучного інтелекту, зокрема ChatGPT, який, будучи результатом складного процесу машинного навчання, здатний генерувати тексти, зображення, музику, відео та інші об’єкти, що потенційно можуть мати ознаки творів авторського права. Розглянуто питання, пов’язані з відсутністю юридично визначеного статусу штучного інтелекту як суб’єкта авторських прав, а також труднощі, які виникають під час кваліфікації результатів його діяльності. Особливу увагу приділено проблемі визначення авторства творів, створених із використанням ШІ, правовому становищу осіб, які ініціюють або контролюють процес створення такого контенту, а також співвідношенню між людським внеском і автономною діяльністю системи. Аналізуються підходи до вирішення цих питань у правових системах США, Великобританії, Європейського Союзу та України. Зокрема, розкриваються юридичні колізії, що виникають у випадках, коли відсутня безпосередня участь людини у творчому процесі. Окремо розглянуто новели Закону України «Про авторське право і суміжні права» (2022), зокрема запровадження терміна «неоригінальний об’єкт», який викликає численні дискусії серед науковців та практиків через недостатню чіткість і розмитість меж його застосування. Підкреслюється потреба у нормативному уточненні цього поняття, зокрема шляхом встановлення критеріїв мінімального людського внеску, необхідного для набуття правового захисту. Наголошено на необхідності гармонізації національного законодавства із міжнародними стандартами та підкреслено важливість формування єдиної правозастосовної практики, яка б дозволила ефективно кваліфікувати об’єкти, створені за участі або за ініціативою штучного інтелекту. Також у статті окреслено соціальні ризики, пов’язані з широким впровадженням ШІ у сферу інтелектуальної праці – зокрема ризики втрати робочих місць, посилення нерівності, поширення дискримінаційних алгоритмів, а також можливості маніпуляції громадською думкою через автоматизовану генерацію контенту. Зроблено висновок про нагальну потребу у комплексному, міждисциплінарному підході до правового регулювання сфери штучного інтелекту з урахуванням принципів верховенства права, поваги до прав і свобод людини, технологічного розвитку та етичного використання цифрових інструментів.