DSpace УжНУ

Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій — це цифрове сховище результатів науково-дослідної діяльності, публікацій науковців, викладачів, аспірантів і студентів університету, а також дипломних та магістерських робіт студентів.

Discover

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Now showing 1 - 6 of 6

Recent Submissions

  • Item type:Item,
    GLYCERIA STRIATA (LAM.) HITCHC. (POACEAE) - НОВИЙ ВИД ДЛЯ ФЛОРИ ЗАКАРПАТТЯ
    (2025) Фельбаба-Клушина Л.М., Вірченко В.М., Тимошенко П.А., Вовчук В.В.
  • Item type:Item,
    Динаміка ідентичності молодих громадян в умовах російсько-української війни
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024-09) Дроздова М. А.
    У статті наведено результати емпіричного онлайн-дослідження, проведеного в березні-квітні 2023 р. з метою вивчення динаміки особистісної та соціальної ідентичності вітчизняної молоді в умовах воєнних дій. Вибірка представлена 769 студентами віком 17–35 років (переважна більшість жіночої статі) з усіх регіонів України («Центр», «Захід», «Схід», «Південь», «Північ»). Як діагностичний інструментарій використовувався модифікований варіант методики «Хто Я?» (автор С. Ольховецький). Студентам пропонувалося дати кілька варіантів відповідей на 4 запитання: 1. Ким я був/була до війни? 2. Ким я був/була, коли війна тільки почалася? 3. Хто я зараз? 4. Ким я буду в майбутньому (після війни)? Результати оброблялися шляхом процедури частотного контент-аналізу. Було з’ясовано, що особистісна ідентичність у структурі ідентичності вітчизняної молоді загалом представлена емоційно-вольовими особливостями в динаміці, демографічними (стать, вік) та абстрактними («людина/особистість») характеристиками, тоді як соціальна ідентичність постає ототожненням себе з певним соціальним статусом та етно-політичними властивостями. У контексті динаміки ідентичності з’ясовано, що у звичайних умовах буття та на початку війни в структурі ідентичності переважає особистісна складова. Натомість соціальна ідентичність набуває пріоритетного значення в ситуації тривалої війни. В образі Я-майбутнє в показниках обох ідентичностей отримано незначні відмінності, що може свідчити про приблизно однакову відрефлексовану важливість для молоді Я-соціального та Я-особистісного. На рівні частотних показників виділених категорій найістотніші зміни зафіксовано щодо емоційних характеристик і статусів професійного та здобувача освіти. Також зафіксовано певне зростання національної свідомості вітчизняних громадян, зумовлене війною. The article is dealt with the results of an empirical online research conducted in March and April 2023 to study the dynamics of the personal and social identity of Ukrainian youth in military situation. The sample is represented by 769 students aged 17–35 (the vast majority are female) from all regions of Ukraine (“Center”, “West”, “East”, “South”, “North”). A modified version of the “Who am I?” technique by S. Olkhovetskyi was used as a diagnostic toolkit. Students were asked to give several options for answers to four questions: 1. Who was I before the war? 2. Who was I when the war first started? 3. Who am I now? 4. Who will I be in the future (after the war)? The results were processed by the frequency content analysis procedure. It was found that personal identity in the identity structure of Ukrainian youth is generally represented by emotional and volitional characteristics in dynamics, demographic (gender, age) and abstract (“person/personality”) characteristics, while social identity appears as self-identification with a certain social status and ethnic and political properties. It is also revealed that during everyday life conditions and at the beginning of the war the personal component prevails in the structure of identity. Instead, social identity takes priority in the situation of a protracted war. However, both identities have slightly difference in the image of the future Self that might indicate approximately the same reflected importance of the social Self and the personal Self for the youth. At the level of frequency indicators of the selected categories, the most significant changes were noticed in relation to the emotional characteristics and professional status. A certain increase in the national consciousness of Ukrainian citizens due to the war was also recorded.
  • Item type:Item,
    Вплив зміни управлінської культури на розвиток організації
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024-09) Асєєва Ю. О.; Шалаєва К. О.
    Стаття досліджує вплив управлінської взаємодії та мотивації на зміни організаційної культури. Організаційна культура, як сукупність цінностей, переконань та норм поведінки, що притаманні працівникам організації, відіграє ключову роль у досягненні стратегічних цілей та підтримці конкурентоспроможності. Успішне управління змінами в організаційній культурі залежить від ефективної взаємодії керівництва з персоналом та належної системи мотивації.Аналізуючи теоретичні підходи до управління змінами, автори наголошують на важливості відкритого діалогу між керівництвом та працівниками, створення сприятливих умов для обміну ідеями та врахування потреб кожного члена колективу. Визначено, що довіра та взаємоповага є базисом для ефективної комунікації, яка сприяє зниженню опору змін.Окрему увагу приділено питанням мотивації як одного з головних факторів, що впливають на адаптацію до нововведень. Розглянуто різні теорії мотивації та їхнє практичне застосування в умовах зміни організаційної культури. Зокрема, акцентовано на необхідності індивідуального підходу до стимулювання працівників, з огляду на їх особисті мотиви та потреби. Важливим аспектом є також визнання досягнень та нагородження за високі результати, що підсилює мотивацію та сприяє розвитку лояльності до організації. У висновках підкреслено, що достатній рівень емоційного інтелекту лідера вибудовує зміни організаційної культури через управлінську взаємодію та мотивацію на основі системного підходу й чіткого планування. Застосування комплексних методів управління, що враховують людський фактор, дозволяє досягти стійких позитивних змін і підвищити загальну ефективність організації. Ця стаття буде корисною для дослідників, управлінців та практиків, які прагнуть покращити організаційну культуру своїх підприємств через удосконалення управлінських підходів та мотиваційних стратегій. The article tracks the influx of managerial interactions and motivation to change organizational culture. Organizational culture, as a set of values, redefines the norms of behavior that are instilled in organizations, plays a key role in achieving strategic goals and maintaining competitiveness. Successful change management in organizational culture depends on effective interaction between management and personnel and a reliable motivation system.Analizuychi theoretical to the managerinn, the authors to puzzle on the important Vidkriti dialog Mzh Kerivnitz with that pratzikhniki, the barrel of the minds for the infamous ivs of the requirements of the skin of the skin Kolektivniy. It has been shown that trust and mutuality are the basis for effective communication, which reduces the support of change.It is with great respect that nutritional motivation is given as one of the main factors that influences adaptation to innovation. Various theories of motivation and their practical relevance in the minds of changing organizational culture are examined. Zokrem, focuses on the need for an individual approach to stimulating workers, taking into account their specific motives and needs. An important aspect is also recognition of achievement and reward for high results, which enhances motivation and fosters the development of loyalty to the organization.The conclusions emphasize that a sufficient level of emotional intelligence of a leader builds organizational culture changes through managerial interaction and motivation based on a systematic approach and clear planning. The application of complex management methods that take into account the human factor makes it possible to achieve sustainable positive changes and increase the overall efficiency of the organization.This article will be useful for researchers, managers and practitioners who seek to improve the organizational culture of their enterprises through the improvement of management approaches and motivational strategies.
  • Item type:Item,
    Концептуальна модель постдосвідного зростання особистості військовослужбовця в сучасному соціокультурному контексті
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024-09) Олійник В. О.; Ларіонов С. О.
    У статті проаналізовано роль сучасного соціокультурного контексту у розвитку позитивних психологічних змін у військовослужбовців – учасників бойових дій внаслідок проживання ними травматичних і негативних стресових подій. Ці зміни концептуалізуються, як постдосвідне зростання, що виявляється у зміні самосприйняття, взаємодії з оточуючими, філософії життя та життєвих цінностей. Виявлено причинно-наслідкові звʼязки соціокультурних впливів українського суспільства на постдосвідне зростання осіб з травматичним / негативним стресовим досвідом у воєнний і післявоєнний час, врахування яких визначатиме вибір найбільш ефективних та інноваційних шляхів психологічної реабілітації та відновлення осіб, які отримали досвід війни. Цим зумовлена актуальність дослідження. У статті обґрунтовано авторську концептуальну модель постдосвідного зростання особистості. Приведено сучасні погляди науковців на процес впливу соціального та культурного контекстів західної цивілізації, до якої належить й український народ, на розвиток постдосвідного зростання особистості військовослужбовця. Досліджено дуальні впливи різнорівневих соціокультурних наративів (проксимальних та дистальних) на конструювання особистісного досвіду. Виявлено структурні елементи взаємодії соціокультурного, життєвого, особистого та особистісного досвідів. Показано, що врахування соціокультурний контексту психологічних змін, які лежать в основі постдосвідного зростання особистості, сприятиме збереженню, підтриманню та якісному відновленню психічного здоровʼя населення України у післявоєнний час. The article analyzes the role of the modern socio-cultural context in the development of positive psychological changes in servicemen – combatants as a result of living through traumatic and negative stressful events. These changes are conceptualized as post-experiential growth, which is manifested in changes in self-perception, interaction with others, philosophy of life and life values. The author reveals the cause-and-effect relationships of socio-cultural influences of Ukrainian society on the post-experiential growth of individuals with traumatic / negative stressful experience in wartime and postwar, which will determine the choice of the most effective and innovative ways to the choice of the most effective and innovative ways of psychological rehabilitation and recovery of people with war experience. This determines the relevance of the study. The article substantiates the author’s conceptual model of of post-experiential personality growth. Modern views of scientists on the process of influence of the social and cultural contexts of Western civilization, to which the Ukrainian people belong to which the Ukrainian people belong, on the development of post-experiential growth of a serviceman’s personality. The dual influences of multilevel socio-cultural narratives (proximal and distal) on the construction of personal experience. The structural elements of the interaction of socio-cultural, life, personal and personal experience. It is shown that taking into account the socio-cultural context of psychological changes that underlie post-experiential personality growth, will contribute to the preservation, maintenance, and qualitative restoration of the mental health of the population of Ukraine in the postwar period.
  • Item type:Item,
    Гендерні особливості постстресових реакцій та інструменти позитивної психотерапії в подоланні стресу
    (Видавничий дім «Гельветика», 2024-09) Нагорняк Ю. В.
    У статті проведено дослідження гендерних особливостей прояву постстресових реакцій у військовослужбовців та розробка гендерно-орієнтованих стратегій подолання стресу. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових теоретичних методів (аналізу, синтезу, узагальнення, пояснення), принципів психології (детермінізму, відображення, єдності психіки та діяльності, розвитку, системності) та конкретно-тематичних концепцій (механізмів психологічних захистів, копінг-стратегії подолання стресу, моделі балансу та актуальних здібностей методу позитивної психотерапії). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше гендерні відмінності постстресових реакцій розглянуто через призму дії механізмів психічного захисту та запропоновано шляхи їх транс-формації в адаптивні копінг-стратегії з допомогою інструментів позитивної психотерапії. Емпіричними дослідженнями встановлено, що постстресові реакції військовослужбовців мають гендерні відмінності. Автоматичні реакції на дію стресу пов’язані з спрацюванням механізмів психічного захисту. Для чоловіків більш характерними є захисти спрямовані на ізолювання емоційної складової переживання та відреагування агресії назовні, для жінок – емоційне відігрівання та спрямування агресивних імпульсів проти себе. Використання інструментарію методу позитивної психотерапії дозволяє розробити стратегії покращення стресостійкості. Модель балансу позитивної психотерапії дає можливість підвищити стресостійкість за рахунок рівномірного пропрацювання стресової напруги в усіх сферах життєдіяльності. А перехід від автоматичних стресових реакції до використання адаптивних копінг-стратегії можливий за рахунок розвитку первинних актуальних здібностей. Для чоловіків, в першу чергу, це – здатність до контакту з іншими, терпіння та віра, для жінок – самоцінність, самооцінка, надія. The article researches the gender-specific features of the manifestation of post-stress reactions in military personnel and to develop gender-oriented strategies for overcoming stress. The research methodology is based on the use of general scientific theoretical methods (analysis, synthesis, generalization, explanation), principles of psychology (determinism, reflection, unity of psyche and activity, development, systematicity) and specific thematic concepts (mechanisms of psychological defenses, coping strategies for overcoming stress, models of balance and actual abilities of the method of positive psychotherapy). The scientific novelty of the study is that, for the first time, gender differences in post-stress reactions were considered through the prism of the action of mental protection mechanisms, and ways of their transformation into adaptive coping strategies with the help of positive psychotherapy tools were proposed. Empirical studies have established that post-stress reactions of servicemen have gender differences. Automatic reactions to stress are associated with the activation of mental defense mechanisms. For men, defenses aimed at isolating the emotional component of experiencing and reacting aggression to the outside are more characteristic, for women – emotional warming and directing aggressive impulses against themselves. Using the tools of the positive psychotherapy method allows you to develop strategies for improving stress resistance. The balance model of positive psychotherapy makes it possible to increase stress resistance by evenly working out stress tension in all spheres of life. And the transition from automatic stress reactions to the use of adaptive coping strategies is possible due to the development of primary actual сapacities. For men, first of all, it is the ability to contact others, patience and faith, for women – self-worth, self-esteem, hope.