Запозичення в молодіжному сленгу (на матеріалі українських засобів масової комунікації)

Abstract

Засоби масової комунікації стали основним інструментом, що впливає не лише на суспільну свідомість, а й на формування системи ціннісних орієнтацій особистості, спектр соціальних орієнтацій, мовну грамотність та культуру мови. Зазначено, що вивчення специфіки мови засобів масової комунікації на сучасному етапі – одна з важливих проблем лінгвістики, оскільки активно розвиваються технічні засоби, значно зростає обсяг інформації, розширюються міжнародні зв’язки та вдосконалюються прийоми і методи поширення масової інформації, що набувають дедалі більшого значення в житті суспільства. У статті проаналізовано молодіжний сленг як динамічну систему і явище, що постійно розвивається. У процесі зміни одного модного явища іншим одні слова забуваються, а нові з’являються. З’ясовано, що цей процес проходить дуже стрімко. У молодіжному сленгу тільки за останнє десятиліття активного світового прогресу оновилася неймовірна кількість слів. Основними причинами функціонування молодіжного сленгу є відхід від буденності, іронія, мовна гра. Невимушений молодіжний сленг прагне відійти від нудного світу дорослих. Внаслідок того, що носії молодіжного сленгу становлять численну і соціально активну частину структури сучасного суспільства, сленгізми активно входять у публіцистику, завойовуючи мову преси, і стають новими елементами культури. Охарактеризовано запозичену лексику як складову частину молодіжного сленгу і способи її використання у структурі мовної дійсності масмедійного дискурсу. З’ясовано основні причини використання англіцизмів на сторінках сучасної української преси. Відповідно до результатів дослідження зроблено висновок, що більшість запозиченої лексики функціонує лише для певної категорії читачів, адже для них важливими є складні, незрозумілі лексеми, що не мають українського походження. Наведено приклади з українських засобів масової комунікації, що ілюструють як тенденцію до експансії англіцизмів, як і те, що невиправдані запозичення мають українські еквіваленти і можуть бути легко замінені словами з тотожним значенням. Підкреслено, що основною причиною використання запозичень у мові мас-медіа, зокрема англіцизмів, залишається полегшення комунікації молоді та зближення з читачем.

Mass communication has become a major tool affecting not only the public consciousness, but also the formation of a system of value orientations of the individual, the range of social orientations, linguistic literacy and language culture. It is noted that the study of the specificity of the language of mass communication at the present stage is one of the important problems of linguistics, as the technical means are actively developing, the volume of information is growing, the international relations are being expanded, and the methods of spreading of mass media are becoming more important in social life. The article analyzes youth slang as a dynamic system and a constantly evolving phenomenon. When you change one fashion phenomenon to another, some words are forgotten and new ones appear. It is clear that this process is proceeding very rapidly. In the youth slang only in the last decade of active global progress, an incredible number of words has been updated. The main reasons for the functioning of youth slang are the outgoing from everyday life, irony, language play. The casual youth slang seeks to move away from the dull world of adults. Due to the fact that the slang bearers form a numerous and socially active part of the structure of modern society, slangisms are actively involved in journalism, conquering the language of the press, and becoming new elements of culture. Borrowed vocabulary is characterized as an integral part of youth slang and ways of its use in the structure of linguistic reality of media discourse. The main reasons for using of anglicisms on the pages of the modern Ukrainian press have been clarified. According to the results of the study, it is concluded that the vast majority of borrowed vocabulary works only for a certain category of readers, because for them complex, incomprehensible tokens that are not of Ukrainian origin are important. Examples from the Ukrainian mass media are showed, illustrating the tendency for the expansion of anglicisms, as well as the fact that unjustified borrowings have Ukrainian equivalents and can be easily replaced by words with the same meaning. It is emphasized that the main reason for using of borrowings in the language of the media, in particular anglicism, is to facilitate youth communication and rapprochement with the reader.