Парадигма антропоцентризму суб’єктів публічної влади у конституціоналізмі сучасних держав Центральної та Східної Європи

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 «Конституційне права; муніципальне право». – Ужгородський національний університет, Ужгород, 2020. Дисертаційне дослідження спрямоване на висвітлення теоретичних та практичних основ антропоцентризму суб’єктів публічної влади в історичному, емпіричному (практика сучасного державотворення), доктринальному, нормативному та теоретичному огляді конституціоналізму сучасних держав. Тенденції розвитку держави сьогодні все частіше зводяться до закономірностей публічно-правових та суспільно-правових процесів, у котрих домінантну роль відіграють не правила взаємодії суб’єктів відносин, а власне самі суб’єкти та їхнє вміння використовувати правовий інструментарій. Конституціоналізм — це багатогранне явище, яке, згідно з доктринальним баченням, теоретично поєднує у собі норми конституційного права та практику їх реалізації. Створення, зміна, втілення обох складових цілком залежать від впливу поведінки суб’єкта конституційних відносин, що робить основу для існування самого явища антропоцентризму в конституціоналізмі. Вагоме значення в цьому контексті належить теоретичним та нормативним формам вираження антропоцентризму суб’єктів публічної влади. Сьогодні вони стають ключовими для удосконалення правового фундаменту державотворчого розвитку.