Метанаратив про письменників та літературу в романах П. Акройда

Abstract

У статті розглядається принцип метанаративу як феномен літератури постмодернізму на прикладі романів сучасного англійського письменника Пітера Акройда. У своїх романах письменник відображує широке коло проблем: співвідношення в художній творчості правди і вимислу, істини в реальному житті і в мистецтві, історії та сучасності; взаємозв’язок минулого і сьогодення в долі особистості й суспільства; проблема часу як історичної та філософської категорії. Основою даного дослідження є його романи «Велика Лондонська пожежа», «Заповіт Оскара Уайльда», «Чаттертон». Під час аналізу було використано біографічний, наративний, текстуальний методи аналізу. У ході дослідження було визначено, що метанаратив – це універсальна система понять та символів, спрямованих на створення єдиного типу зображення, це особливий тип дискурсу, що прагне ствердитись як істинний та справедливий. Водночас було установлено, що у творчості П. Акройда принцип метанаративу є провідним, який більшість дослідників творчості П. Акройда аналізують із точки зору «історіографічного метатекста», що уможливлює переосмислення митцем історичного минулого (інколи у пародійній формі). П. Акройд поєднує написання класичних науково-популярних біографій зі створенням біографічних романів, у яких сміливо експериментує з можливостями, що пропонує біографічний жанр, і створює у його межах власні жанрові та стильові модифікації із застосуванням елементів різноманітних жанрів масової культури, відмовляючись таким чином від жанрової ієрархії. Разом із тим біографія відомої особистості перетворюється для Пітера Акройда в допоміжний елемент у написанні постмодерністських історіографічних романів, лише умовно пов’язаних із жанром біографії. У ході аналізу творчості письменника було виявлено існування зворотного взаємозв’язку між постмодерністськими біографіями Акройда та його традиційними науково-популярними життєписами, до яких залучаються елементи постмодерністського письма. Крім того, аналіз романів письменника дозволив дійти висновку, що тема творчості та письменницької діяльності є однією із провідних тем у доробку П. Акройда.

The article deals with the principle of metanarrative as a phenomenon of postmodern literature on the example of Peter Aсkroyd’s novels. In his novels the writer reflects a wide range of problems: the relationship of truth and fiction in the work of art, truth in real life and in art, history and present time; the relationship of the past and present in the fate of personality and society; the problem of time as a historical and philosophical category. Our research is based on P. Ackroyd’s novels “The Great Fire of London”, “The Last Testament of Oscar Wilde”, “Chatterton”. Biographical, textual and narrative analysis methods were used in the research. With the help of these methods, it was determined that the metanarrative is a universal system of concepts and symbols aimed at creating a single type of image, a particular type of discourse that seeks to assert itself as true and fair one. At the same time, it was found that in the works of P. Ackroyd the principle of metanarrative is the leading one, which most researchers of P. Ackroyd’s creative work analyze from the point of view of “historiographical metatext”, which sometimes in a parody-form represents the historical past. P. Ackroyd combines the writing of classic popular science biographies with the creation of biographical novels, in which he experiments with the possibilities offered by the biographical genre, and creates within his own genre and style modifications using the elements of various genres of mass culture, thus refusing genre hierarchy. However, biographies of famous personalities become a supporting element for Peter Ackroyd in writing of postmodern historiographical novels, only figuratively related to the genre of biography. The analysis of the writer's work revealed the existence of an inverse relationship between Akroyd's postmodern biographies and his traditional non-fiction biographies, which include elements of postmodern writing. In addition, the analysis of the novels led to the conclusion that the theme of creativity and writing is one of the leading topics in the work of P. Akroyd.