Методологічні засади аналізу еволюції партійних систем в умовах демократичного транзиту

Abstract

Охарактеризовано методологічні засади аналізу еволюції партійних систем в умовах демократичного транзиту. Зазначено, що розвиток партійних систем у суспільствах, які трансформуються, характеризується такими особливостями. По-перше, їх функціонування, діяльність зумовлені загальними тенденціями розвитку політичних партій у сучасному світі. По-друге, їх логіка розвитку підпорядковується логіці демократичного транзиту. І, по-третє, траєкторія їхньої еволюції зумовлюється низкою інституційних та соціокультурних чинників. Окреслено загальносвітовий тренд трансформації політичних партій: від масових партій із чіткою ідеологічною спрямованістю і розгалуженою ідеологічною структурою до картельних / мережевих / кіберпартій із розмитою ідейною орієнтацією та відсутністю традиційної апаратно-організаційної структури. Акцентовано, що останніми десятиліттями політичні системи країн Європейського Союзу зіштовхнулися з низкою серйозних викликів, які мали вплив і на формування партійних систем. Ці виклики пов’язані з фінансовою кризою 2008–2009 рр., міграційною кризою 2015–2016 рр., антиглобалістськими рухами та євроскептицизмом. Перенесення їх у сферу політики виявилось у протистоянні «мейнстримних» і антисистемних партій / партій «нової політики». Охарактеризовано розвиток партійних систем у залежності від особливостей демократичного транзиту: успішного переходу до демократії; зворотнього руху до авторитаризму; перерваного транзиту (в