Лексичне запозичення як засіб збагачення словникового складу мови

Abstract

У поданій статті розглядаються головні теоретичні засади явища лексичного запозичення. Метою статті є подання огляду лінгвістичної літератури, що вивчає суть процесу запозичення лексичних одиниць з однієї мови в іншу. Взаємодія різних мовних систем, яка безпосередньо пов’язана з історією та культурою народів, найяскравіше розкривається при вивченні мовних елементів, які стали спільними для двох або кількох мов. У процесі міжнародних зв’язків відбувається поповнення лексики різних мов. Якщо запозичені слова відпові-дають суспільній потребі у вираженні того чи іншого поняття, вони входять у лексичний склад мови-реципієнта і стають її надбанням. Питома вага запозичених слів у лексичній системі кожної мови безперервно зростає внаслідок формування глобального інформаційного простору, суспільних та економічних процесів, спрямова-них на світову інтеграцію. Запозичення як динамічна підсистема лексичної системи мови-реципієнта є полем діяльності лінгвістичних універсалій. Проблеми вивчення запозиченої лексики, такі як види та ступені її аси-міляції, входження іншомовного слова до лексичного складу тієї чи іншої мови, функціонування запозиченої лексики у складі мови-реципієнта є вічними проблемами мовознавства, що привертають увагу лінгвістів та викликають значний інтерес з боку носіїв мови, які не мають безпосереднього відношення до мовознавства. Актуальність даної проблематики полягає також у тому, що для сучасних мов багато в чому невирішеною залишається проблема нормалізації та адаптації запозичених лексем у мові-реципієнті. Відсутність чітких уні-фікованих норм щодо фонетико-графічної асиміляції запозичень призводить до зростання варіативності при передачі нових іншомовних слів, що, у свою чергу, не сприяє закріпленню нових мовних одиниць у коректних формах згідно правил мови-реципієнта. Ключові слова: лексичне запозичення, іномовне слово, мова-реципієнт, фонетико-графічна асиміляція, інтернаціональна лексика.

The studying of borrowing in linguistics is considered to be very important and interesting. The process of borrow-ing lexical units from one language into another is constant and cannot be prevented, as there are hardly any isolated nations and peoples in the world. The main reason for it is the globalization of all spheres of human activity. The amount of loan-words in modern languages is constantly growing as a result of social and economic processes aimed at world economic integration. The entering of a foreign word into the system of the target language, its assimilation and functioning in that language will always be in the focus of attention of linguists as well as language users. Lexical borrowing is a very complicated process. The result of it is the transformation of the word of the source language into a new lexical unit of the target language in accordance with its phonetical and grammatical peculiarities. Numerous loan words enter the system of the target language and in the course of time become assimilated in this language. The last decades are characterized by the rapid growth of borrowed lexical units in different spheres of economics, science, technology, social sciences, art, sport and music. The assimilation of loan words in the sphere of terminology has its own peculiarities. The present article is devoted to some theoretical problems of assimilation of loan-words in the target language. Linguists distinguish different stages of entering of a borrowed lexical unit into the system of the target language. In the given article we will make an attempt to analyze points of view of different linguists on this complex language phenomenon. The absence of strict unified rules of conveying of the phonetical and graphical material of the source language by means of the material of the target language leads to the growth of different forms of one and the same lexical unit.