Закономірності розвитку сімейної медіації в зарубіжних країнах та на Україні

Abstract

Головним завданням на сучасному етапі є становлення медіації як виду професійної діяльності. Саме тому, вивчення поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених щодо особливосте й здійснення професійної діяльності медіатора є невід’ємною складовою якісного впровадження інституту медіації в Україні в цілому, та надає можливість підвищення рівня професійної підготовки майбутніх фахівців з медіації відповідно до вимог сьогодення. У зв’язку з тенденцією застосування до приватних спорів приватно-правових механізмів вирішення, вважаємо за необхідне, доктринально розробити неюрисдикційний спосіб врегулювання приватних, сімейних спорів, а саме сімейну медіацію. Процедура медіації являє собою організовану процедуру за участю медіатора, що сприяє сторонам врегулюванні спору та прийняттю для обох сторін рішення в сімейному конфлікті. Основною відмінністю сімейної медіації від інших видів вирішення спорів, в умовах розвитку системи освіти, є її недирективність. Медіація лише використовує право на відміну від традиційних способів, що засновані на правовому регулюванні. Гнучкий і демократичний спосіб вирішення спорів, заснований на добровільній участі сторін, створює сторонам умови для контролю не тільки за процесом розробки й прийняття рішення, але й за якістю цього рішення, гарантуючи їм повну конфіденційність, забезпечуючи збереження репутації і можливість конструктивної взаємодії в майбутньому. Наразі в Україні проходить етап формування професійної спільноти медіаторів та споживчої ніши, що свідчить проте, що українська медіація сьогодні знаходиться на початковому етапі своєї інституціоналізації.

The main task at the present stage is the formation of mediation as a type of professional activity. That is why, the study of the views of domestic and foreign scientists regarding the features of the proessional activity of a mediator is an integral part of the qualitative implementation of the institution of mediation in Ukraine as a whole, and provides an opportunity to improve the level of professional training of future mediation specialists in accordance with the requirements of the present. Due to the tendency to use private legal mechanisms for resolving private disputes in private disputes, we consider it necessary to develop a doctrinal non-jurisdictional way of resolving private disputes, namely mediation. The mediation procedure is an organized procedure with the participation of a mediator, assists the parties in resolving a dispute and making a decision for both parties.The main difference between family mediation and other types of dispute resolution, in the context of the development of the education system, is its non-directiveness. Mediation only uses the law, in contrast to the traditional methods based on legal regulation. A flexible and democratic way of resolving disputes based on the voluntary participation of the parties creates conditions for the parties to control not only the development and decisionmaking process, but also the quality of this decision, guaranteeing them complete confidentiality, ensuring the preservation of their reputation and the possibility of constructive interaction in the future. Now in Ukraine, a stage of formation of a professional community of mediators and a consumer niche is underway, which indicates that Ukrainian mediation is currently at the initial stage of its institutionalization.