Особливості формування і тенденції розвитку політичної еліти Закарпаття

Abstract

Період другої половини ХІХ ст. – початку ХХ ст. дав хороші передумови для формування перших груп регіональної еліти на Закарпатті, визначив специфіку її функціонування та особливості, які стосуються національно-культурних джерел. Входження регіону до складу демократичної Чехословацької Республіки (1919–1938) сприяло якісному вишколу цілої плеяди громадсько-по літичних і національно-культурних діячів, які поповнили коло політичних еліт і зростили політичну культуру декількох поколінь активних громадян краю. У цей час відбулася консолідація політичної еліти в умовах розвитку демократичних процесів у регіоні й дала підґрунтя для реалізації державотворчих задумів політичної еліти Карпатської України (1938–1939). На жаль, наступні періоди нанесли непоправної шкоди таким традиціям. Унаслідок угорської окупації з 1939 р. відчутною стала втрата природної функціональності політичної еліти в роки угорської окупації регіону (1939–1944). А після Другої світової війни через процеси радянізації в регіоні формуються нові реалії, закладаються інші особливості політичного елітотворення, характерні загалом для періоду пану вання радянської влади на Закарпатті (1944–1990). У роки сучасної Незалежної України зʼявляються нові умови й тенденції творення регіональної політичної еліти, спрямовані на подальше утвердження підвалин української державності. Загалом, аналізуючи процес елітотворення на Закарпатті, варто враховувати регіональну специфіку та соціоментальні традиції місцевого населення, які ві дображалися на складностях взаємодії «центру» і «регіону», незалежно від державно-політичної чи адміністративно-територіальної, географічної прив’язки. Попри це, мінливість політичних режимів на цій території впродовж останніх півтораста років зростила у представників різних поколінь місцевої еліти риси адаптування до змін і толерантності до представників різних політичних, національних та релігійних груп водночас.