Please use this identifier to cite or link to this item:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/63949| Title: | Парламентські вибори 2023 року в країнах Європейського Союзу: аналіз результатів та конфігурацій урядових коаліцій |
| Authors: | Остапець, Юрій Олександрович Червеняк, Кристина Тарасівна |
| Keywords: | Європейський Союз, Центральна Європа, Західна Європа, парламентські вибори, політичні партії, партійні системи, мейнстримні партії, партії «нової політики», праворадикальні (ультраправі) партії. |
| Issue Date: | 2024 |
| Publisher: | Львів : ЛНУ ім. Івана Франка |
| Citation: | Остапець Ю., Червеняк К. Парламентські вибори 2023 року в країнах Європейського Союзу: аналіз результатів та конфігурацій урядових коаліцій. Політичні партії і вибори: українські та світові практики: зб. ст. і тез за результатами Міжнародної наукової конференції «Інституційні, партійні та виборчі чинники політичного процесу в Україні й інших країнах Європи в умовах війни і невизначеності: національний, наднаціональний і субнаціональний рівні» – восьмої у рамках серії міжнародних конференцій кафедри політології «Політичні партії і вибори : українські та світові практики» (пам’яті Юрія Романовича Шведи) від 24–25 листопада 2023 року / [за ред. Анатолія Романюка і Віталія Литвина]. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2024. Вип. 8. С. 13–42. (364 с.). |
| Abstract: | Охарактеризовано парламентські вибори 2023 року в країнах Європейського Союзу: Естонії (28.02.2023 – 05.03.2023), Болгарії (02.04.2023), Фінляндії (02.04.2023), Греції (21.05.2023), Іспанії (23.07.2023), Словаччині (30.09.2023), Польщі (15.10.2023) та Нідерландах (22.11.2023). Зазначено про вплив на виборчі процеси російсько-української війни та їх наслідків для надання військової допомоги Україні. Зроблено висновки про зміни, які відбулися у партійних системах країн Європейського Союзу за результатами парламентських виборів 2023 року. Конфігурацію партійних систем країн Європейського Союзу за результатами парламентських виборів 2023 р. можна визначити як двоблокові багатопартійні системи поміркованого плюралізму. Окрім Словаччини та Нідерландів (результати виборів назвали «політичним землетрусом») не відбулося суттєвих змін і в акторному складі партійних систем, про що засвідчує величина індексу електоральної волатильності (класичний варіант індексу): індекс волатильності в Естонії – 22,7, Фінляндії – 10,1, Болгарії – 14,7, Греції – 14,0, Іспанії – 13,6 Польщі – 14,1, Нідерландах – 36,1, Словаччині – 56,6. Парламентські вибори 2023 р. у країнах ЄС показали, що російсько-українська війна має вагомий вплив на їх результати. І ця тенденція в майбутньому буде посилюватися. Йдеться про те, що відношення до російсько-української війни стає новим соціально-політичним виміром, який розмежовує електоральні уподобання виборців і передвиборчі мессиджі політичних партій. Зроблено висновок, що конфігурація та акторний склад партійних систем залишилися практично незмінними. Партійні системи можна назвати двоблоковими системами поміркованого плюралізму. Партійні системи досліджуваних країн утворюють «нові праві» (праворадикальні партії), «нові ліві» та мейнстримні партії. Слід також зазначити про збільшення впливу праворадикальних партій на виборчий процес: «Справжні фіни» (Фінляндія), «Спартанці», «Грецьке рішення» (Греція), «Вокс» (Іспанія), Партія свободи (Нідерланди). |
| Type: | Text |
| Publication type: | Стаття |
| URI: | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/63949 |
| ISSN: | 978-617-10-0868-7 |
| Appears in Collections: | Наукові публікації кафедри політології і державного управління |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Остапець_Парламентські вибори_ЄС_2023.pdf | 3.18 MB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.