Громадська (публічна) дипломатія в сучасних міжнародних відносинах: нові тренди і особливості

Abstract

У статті розглянуто особливості громадської/публічної дипломатії в міжнародних відносинах початку 2020-их років, передусім в умовах, що складися внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 р. Визначено та описано п’ять нових ознак громадської дипломатії, що характерні саме для цього періоду її еволюції, а саме: відкритість і демократичність; відхід від поверховості; зростання ролі цінностей; перетворення на рівну гру між учасниками; динамічність і непрогнозованість. Зроблено висновок, що врахування виділених ознак здатне суттєво підвищити ефективність стратегій громадської дипломатії, а їх ігнорування навпаки – може перетворити таку стратегію у малоефективне калькування зразків спілкування з іноземними аудиторіями, притаманних для минулих десятиліть. Продемонстровано, що посилення демократичності громадської дипломатії виражається не лише у зростанні ролі популістів та політичних зірок на міжнародній арені, а й у безпосередньому впливі громадськості у різних країнах на певні міжнародні процеси. Встановлено, що опора на реальні цінності, які не є для суб’єкта міжнародної комунікації пустою риторикою і водночас привабливі для інших, є тим чинником, що відрізняє громадську дипломатію від пропаганди та збільшує ефективність такої діяльності в сучасних умовах. Зроблено висновок, що громадська дипломатія все більше перетворюється на вулицю з двостороннім рухом, але не лише в сенсі запровадження діалогу між її суб’єктом і протилежною стороною, а зважаючи на невизначений результат, який постає внаслідок взаємодії обох сторін, кожна з яких має власні інтереси та по-своєму інтерпретує слова, дії та цінності. Це посилює непрогнозованість громадської дипломатії, але не означає некерованість процесів у цій сфері. Для впливу на них необхідна надійна ціннісна основа, підкріплена реальними справами, а також швидка реакція та здатність змінюватися відповідно до змін середовища.

The article examines the peculiarities of public diplomacy in international relations of the early 2020s, primarily in conditions arising as a result of Russia’s full-scale invasion in Ukraine in 2022. Five new features of public diplomacy that are characteristic of this period are identified and described, namely: openness and democratic nature; departure from superficiality; growing importance of values; the establishment of equal relations between participants; dynamism and unpredictability. If taken into account, these peculiarities can significantly increase the effectiveness of public diplomacy strategies. Conversely, if one ignores them, one’s strategy may turn into an ineffective copying of practices of communication with foreign audiences widespread in the past decades. It has been demonstrated that the democratization of public diplomacy is manifested not only by the growing influence of populists and political celebrities in the international arena, but also by the direct influence of the public in different countries on international processes. It has been established that the international actor’s reliance on real values, which are not empty rhetoric and at the same time can be attractive to others, is the key factor that distinguishes public diplomacy from propaganda and increases the effectiveness of international communication in current conditions. It is concluded that public diplomacy is increasingly turning into a two-way street, not only in the sense of establishing a dialogue between its actor and foreign public, but also considering the uncertain outcome that is a result of the interaction of both parties, each of which has its own interests and interprets words, actions, and values in its own way. This increases the unpredictability of public diplomacy, but it does not mean that processes in this area are unmanageable. To influence them one needs a strong value foundation backed up by the real actions as well as an ability to respond quickly and to change in the variable environment.