Характеристично-оцінні літературно-художні антропоніми в романі «Жінці можна довіряти» Марії Матіос

Abstract

Останнім часом найменування персонажів стають об’єктом багатьох наукових студій, адже саме вони є важливими елементами художнього твору. Статтю присвячено дослідженню літературно-художніх антропонімів у романі Марії Матіос «Жінці можна довіряти», звернено увагу на їхнє інформаційне наповнення. Актуальність розвідки зумовлена недостатнім вивченням потенційних можливостей літературно-художніх антропонімів, які визначають особливості майстерності авторки, її метод та стиль. Мета дослідження – проаналізувати літературно-художні антропоніми роману Марії Матіос «Жінці можна довіряти»; наше завдання – описати характеристично-оцінні літературно-художні антропоніми, розкрити доонімну семантику та стилістичну роль найменувань. Доведено, що літературно-художні антропоніми – потужні засоби характеристики героїв, вони тісно переплітається з образом, формують його. Авторка наділила своїх персонажів іменами та прізвищами, які є характерними для Буковини, тому реальний антропонімікон є базою для називань. Зафіксовано значне використання канонічних церковних і розмовно-побутових форм християнських імен. Формування, історичний розвиток і особливості функціонування власних імен тісно пов’язані з релігією, культурою, звичаєвими традиціями народу. З’ясовано, що найменування головних героїв є характеристично-оцінними, бо містять значний заряд інформації. Продемонстровано їхню роль у сюжетному розгортанні та створенні характерів персонажів. М. Матіос активно використовує внутрішню форму імен та прізвищ, семантику їхньої твірної основи. Назви літературних героїв допомагають у створенні образів та характерів, виконують різні функції, викликають емоції в читача та вказують на авторське ставлення. Проведене дослідження дає багатий матеріал для відтворення реального буття через призму письменницького світогляду.