Моделі репрезентації історичного наративу в романах А. Леві та Дж. Робертсона: метамодерністська перспектива

Abstract

У статті досліджено репрезентації історії в сучасній британській романістиці А. Леві та Дж. Робертсона, зокрема в аспекті філософсько-світоглядних параметрів метамодернізму. Окреслено вектори деконструкції в британських романах традиційної репрезентації історичних подій минулого та конструювання альтернативних наративів, що довгий час залишалися на маргінесі офіційного дискурсу. Окреслена тенденція актуалізує відхід від постмодерністського релятивізму і прагнення оприявнити в річищі сучасного британського роману нові форми рефлексії, що поєднують художню вигадку з пошуком автентичності та виявів етичного буття. Основне завдання: типологізація художніх стратегій у романах сучасних британських авторів, які інтегрують постмодерністські ігрові прийоми з новим підходом до реконструкції історії, що ґрунтується на метамодерністському прагненні автентичності. У дослідженні проаналізовано роман «Фанатик» Дж. Робертсона, де переплітаються два ключові часові виміри: події 1997 року та XVII століття. У першому часовому вимірі роман оприявнює події, що передували створенню шотландського парламенту, а в другому — період суду й страти Джеймса Мітчела за замах на архієпископа Шарпа. Персонаж Ендрю Карлін пов’язує ці наративи через одержимість історичною постаттю Мітчела. Показано, що сюжет роману ускладнюється пошуком легендарної «таємної книжки», яка надає нові перспективи осмислення історичних подій. Цей ключовий сюжетний момент розкриває інтенцію автора щодо репрезентації нестійкості історичних доказів та експлікує неоднозначність історичної правди. Дж. Робертсон порушує питання про те, як факти минулого впливають на сучасне сприйняття історичних подій. Досліджено, що подвійна структура роману також підкреслює напруження між тим, що залишається поза фокусом історії, як постать Мітчела, і тим, що міфологізовано, як випадок Вейра. Визначено, що в тісному переплетінні реальності й вигадки виникає неможливість відновлення об’єктивної історичної правди. Окреслено роль сучасного британського роману як інструменту рефлексії на помежів’ї ідеологічного, етичного та соціокультурного вимірів. Метамодерністський британський роман є простором для репрезентації складних історичних питань, водночас він пропонує нові перспективи їх інтерпретації. Доведено, що особлива увага в романах приділена маніпуляціям історичними фактами: історичне минуле є об’єктом боротьби за контроль над сприйняттям, впливом та інтерпретацією в майбутньому. Метамодерністська інтенція в романах дає можливість розкрити притлумлені або маргіналізовані аспекти, допомагаючи переосмислювати минуле через колективну рефлексію та пошук ціннісних орієнтирів. Визначено, що сучасна британська романістика періоду метамодернізму розглядається як платформа для діалогу між минулим і майбутнім, що переосмислює вплив історії та історичної спадщини на дискурс культурної пам’яті.

In this paper, the author has examined representations of history in contemporary British fiction written by J. Robertson and A. Levy, particularly in the context of the philosophical and ideological approaches of metamodernism. The primary objective of the study is to deconstruct traditional representations of the past and create alternative narratives that have long been marginalized in official discourse. This shift draws attention to a departure from postmodern relativism and a move toward outlining new forms of reflection in contemporary British novels, blending imagination with the pursuit of authenticity and ethical existence. The main goal is to identify artistic strategies employed by contemporary British authors who integrate postmodern playful techniques with a new approach to reconstructing history, based on the metamodern principle of authenticity. In the research, the author has discussed James Robertson’s novel “The Fanatic”, where two key temporal dimensions intersect: the events of 1997 and those of the 17th century. The first timeframe reflects the events preceding the establishment of the Scottish Parliament, while the second focuses on the trial and execution of James Mitchel for his attempt to assassinate Archbishop Sharp. The character Andrew Carlin connects these narratives through his obsession with the historical figure of Mitchel. The research highlights how the plot is enriched by the quest for a legendary “secret book” by John Lauder, which offers new perspectives on historical events but disappears along with a librarian. This pivotal plot point reveals the author’s commentary on the instability of historical evidence and underscores the ambiguity of historical truth. Robertson raises questions about how facts from the past influence contemporary perceptions of historical events. The author has found out that the dual structure of the novel also emphasizes tensions between what remains overlooked in history, such as Mitchel’s figure, and what is excessively mythologized, as in the case of Weir. It is determined that the close intertwining of reality and fiction illustrates the impossibility of restoring an objective historical truth. The role of contemporary British fiction is outlined as a means for reflection at the intersection of ideological, ethical, and sociocultural dimensions. The metamodern novel serves as a space for grappling with complex historical dilemmas, while also offering new perspectives on their interpretation. The research demonstrates that particular focus is given to manipulations of historical facts: the historical past often becomes a contested arena for control over perception, influence, and interpretation. Metamodern intent in novels enables the exploration of suppressed or marginalized aspects of historical events, aiding in rethinking the past through collective reflection and a search for value frameworks. It is established that contemporary British literature in the metamodernist period emerges as an innovative platform for dialogue between the past and future, reinterpreting the impact of history and historical heritage on the discourse of cultural memory.