Особисті та інституційні взаємини інтелігенції Галичини і Закарпаття (1848-1918)

Abstract

В роботі охарактеризовано культурні процеси в Закарпатті і Галичині і вивчено взаємини обабіч Карпат. За основу взято приватні комунікації між тогочасною українською інтелігенцією. Взаємодія між окремими інституціями дається на основі аналізу особистої ініціативи окремих вчених. Культурні взаємини розглядаються на тлі історичних подій і підкреслюється їх роль для розвитку місцевого населення та стимулювання процесу націотворення. Окремі прояви співпраці аналізуються комплексно хоча з різних ідеологічних засад. В дисертаційній роботі вивчаються такі актуальні питання як книгообмін і книготоргівля, культурно-пізнавальні та наукові взаємні поїздки, спільні культурні проекти та надбання, обмін науковим досвідом. Автор розглядає основні шляхи вивчення історії і культури Закарпаття галицькими вченими. У дисертації обґрунтовується, що зусилля вчених-учасників взаємної співпраці не пропали марно, а відкрили шлях до більшого культурного зближення між регіонами України.