Деякі принципи порівняльно-правових досліджень у світлі синтетичної концепції конституційного права

Abstract

Проблема засад методології конституційного порівняльного права зумовлена кризою вітчизняного правознавства. Сьогодні очевидним здається, що українське юридичне співтовариство знаходиться деякою мірою осторонь від світових тенденцій розвитку конституційного права. Це зумовлено тим, що радянська школа права носила в собі дух юридичної ксенофобії, що виражалося у критиканстві як „буржуазної” доктрини конституціоналізму. Сьогодні спостерігається розрив між здобутками конституційної доктрини та реальним станом конституційних правовідносин. Фактично, йде мова про те, що часто здобутки конституційної доктрини не спираються на дані емпіричних досліджень, які б враховували динаміку конституційних правовідносин, фактори, що впливають на поведінки їх учасників (мотивацію, ціннісні орієнтири), співвідношення індивідуального, корпоративного і загального інтересу, який, як правило, дає синергетичний ефект і його наслідки спрогнозувати за лінійними методиками складно. Істотною проблемою для вітчизняного конституційного права є слабкі знання зарубіжної конституційної доктрини та основних сучасних тенденцій розвитку конституційного права як на глобальному, так і на регіональному рівнях. Ця проблема ускладнюється й тим, що у вітчизняній конституційній доктрині занадто мало праць з порівняльного конституційного права