Закон про зброю в Україні: воєнна необхідність чи вимога часу?

Abstract

Україна із здобуття незалежності наприкінці ХХ ст. і до початку активної фази війни РФ проти неї на початку 2022 р. інерційно належала до держав з обмеженим доступом цивільного населення до зброї, залишаючись єдиною країною Європи, яка не має відповідного регулюючого закону, хоча законодавчі дискусії з цього приводу тривають з 1994 р. Подібний закон, в умовах стабільно високого рівня «озброєної» злочинності в Україні в останні 10 років, повинен стати стримуючим інструментом самозахисту громадян від кримінальних посягань і на початок 2022 р. в Україні склалися об’єктивні передумови для прийняття сучасного закону про зброю як рамкового законодавчого акту в царині її цивільного обігу. На сьогодні, в умовах воєнного стану, в державі функціонує спеціальний закон щодо правових засад відсічі агресору з боку цивільних осіб з використанням зброї та на розгляді ВРУ знаходиться прогресивний законопроект з регулювання цивільного обігу. Аналізуються їх сутність і концептуальні засади через дослідження понять «зброя» та «обіг зброї». Для цього здійснено уточнення науково-теоретичного розуміння категорії «зброя» та її основних характеристик з точки зору матеріальної сутності, результату діяльності та змістовного призначення. В рамках вказаного аналізу з’ясовано, що законопроект No 5708 пропонує змістовне сучасне визначення поняття «зброя» та дефініції похідних від нього категорій, що є першим їх ґрунтовним законодавчим унормуванням. Натомість, чинний ЗУ «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» не містить жодних нормативних визначень і уточнень, що пояснюється гострою нагальною воєнною необхідністю масової відсічі агресії ворога як умовами, в яких приймався даний законодавчий акт. Така ж ситуація спостерігається навколо ще одного фундаментального поняття даної проблеми – «обіг зброї».

After gaining independence at the end of the 20th century and until the start of the active phase of the Russian Federation’s war against it in early 2022, Ukraine inertly treated states with limited civilian access to weapons, remaining the only country in Europe that does not have an appropriate regulatory law, although legislative discussions on this This law has been going on since 1994. Under the conditions of a consistently high level of “armed” crime in Ukraine over the past 10 years, such a law should become a deterrent tool for self-defense of citizens from criminal attacks, and by the beginning of 2022 in Ukraine there were objective prerequisites for the adoption of a modern law on weapons as a framework legislative act in the field of its civil circulation. Today, in the conditions of martial law, the state has a special law on the legal principles of rebuffing the aggressor by civilians using weapons, and the Supreme Council of Ukraine is considering a progressive bill to regulate this area of legal relations. Their essence and conceptual beginnings are analyzed through the study of the concepts of «weapon» and «arms circulation». To this end, the scientific and theoretical understanding of the category «weapon» and its main characteristics have been refined from the point of view of the material essence, the result of the activity and the meaningful purpose. As part of this analysis, it was found that the draft law No. 5708 offers a meaningful modern definition of the concept of «weapon» and the definitions of categories derived from it, which is their first legislative regulation in Ukraine. At the same time, the current Law of Ukraine «On Ensuring the Participation of Civilians in the Defense of Ukraine» does not contain any normative definitions and clarifications, which is explained by the urgent military necessity of a massive rebuff to the enemy’s aggression as the conditions in which this legislative act was adopted. The same situation is observed around another fundamental concept of this problem - «arms circulation».