Закриття кримінального провадження у зв’язку із декриміналізацією кримінального правопорушення: аналіз рішення Конституційного Суду України у справі щодо презумпції невинуватості

Abstract

Стаття присвячена доктринальному аналізу позицій Конституційного Суду України, викладених у Рішенні від 8 червня 2022 року No 3-р(II)/2022 та формулюванню пропозицій щодо удосконалення кримінального процесуального законодавства в частині запровадження ефективних механізмів юридичного захисту особи, провадження щодо якої закривається на підставі п.4 ч.1 ст. 284 КПК України та практики його застосування. Розглянуто низку теоретичних та практичних аспектів застосування п.4 ч.1 ст. 284 КПК України в світлі позицій, викладених у Рішенні Конституційного Суду України у справі щодо презумпції невинуватості, зокрема: відповідності даного положення КПК України принципу презумпції невинуватості; розмежування різних підстав декриміналізації діяння; потенційних механізмів захисту прав особи, яка бажає бути реабілітованою. Автори відстоюють позицію, відповідно до якої декриміналізація діяння не є однорідною правовою процедурою і фактично має тягнути за собою різні правові наслідки. Відповідно, закриття кримінального провадження через декриміналізацію кримінального правопорушення Верховною Ра-дою України – нереабілітуюча підстава закриття, а декриміналізація Конституційним Судом України – реабілітуюча, адже неконституційною визнається норма протягом всього часу її існування. Зазначено, що використане законодавцем у п.4 ч.1 ст. 284 КПК України формулювання «вчинене особою» не обов’язково вказує на причетність конкретної особи до кримінального правопорушення, а лише констатує обов’язкову наявність суб’єкта у будь-якому кримінальному правопорушенні. Запропоновано напрями вдосконалення КПК України в частині впровадження ефективних засобів юридичного захисту особи, провадження щодо якої закривається у зв’язку із декриміналізацією діяння.

The article is devoted to the doctrinal analysis of the positions of the Constitutional Court of Ukraine, set out in Decision No. 3-р(II)/2022 of June 8, 2022, and the formulation of a proposal to improve criminal procedural legislation in terms of introducing effective mechanisms for the legal protection of a person whose proceedings are closed on the basis of Clause 4 Part 1 of Art. 284 of the Criminal Procedure Code of Ukraine and the practice of its application.A number of theoretical and practical aspects of the application of Clause 4 Part 1 of Art. 284 of the Criminal Procedure Code of Ukraine in the light of the positions set forth in the Decision of the Constitutional Court of Ukraine in the case regarding the presumption of innocence were examined, in particular: compliance of this provision of the Criminal Procedure Code of Ukraine with the principle of presumption of innocence; delineation of various grounds for decriminalization of an act; possible mechanisms for protecting the rights of a person who wishes to be rehabilitated. The authors defend the position according to which decriminalization is not a uniform legal procedure and in fact should entail different legal consequences. Accordingly, the closure of criminal proceedings due to the decriminalization of a criminal offense by the Verkhovna Rada of Ukraine is a non-rehabilitative reason for closure, and decriminalization by the Constitutional Court of Ukraine is a rehabilitative one, because the norm is recognized as unconstitutional throughout its existence. It is noted that used by the legislator in Clause 4 Part 1 of Art. 284 of the Criminal Code of Ukraine, the wording «committed by a person» does not necessarily indicate the involvement of a specific person in a criminal offense, but only states the mandatory presence of the subject in any criminal offense.Directions for improvement of the Code of Criminal Procedure of Ukraine in terms of implementation of effective remedy for person against whom the proceedings are closed in connection with the decriminalization of criminal offence are proposed.