DSpace УжНУ

Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій — це цифрове сховище результатів науково-дослідної діяльності, публікацій науковців, викладачів, аспірантів і студентів університету, а також дипломних та магістерських робіт студентів.

Фільтри

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Нові надходження

  • Item type:Документ,
    Антивоєнний пафос оповідання «Даринка з братиком» І. Виргана
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Бродюк, Ю. М.
    У статті проаналізовано оповідання І. Виргана «Даринка з братиком» у контексті антивоєнного пафосу української прози радянського періоду. Актуальність дослідження зумовлена недостатньою вивченістю прозової спадщини письменника та потребою переосмислення його творчості крізь призму гуманістичних цінностей і особистого травматичного досвіду митця, пов’язаного з репресіями та фронтовими роками. Особливу увагу зосереджено на впливі біографічних обставин І. Виргана – арешту 1940 року, перебування у воркутинських таборах, участі у війні – на формування його антивоєнного світогляду та художньої концепції твору. Теоретичною основою дослідження слугує концепція творчого пафосу, запропонована М. Кодаком, а також розвідки К. Фролової щодо драматичного типу пафосу. Доведено, що аналіз оповідання виключно в межах драматизму звужує його смисловий потенціал, тоді як антивоєнний пафос постає інтегральною категорією, що пронизує всі рівні поетики тексту – від сюжетної організації до символічної системи образів. Війна в оповіданні репрезентована не як героїчний фронтовий простір, а як антигуманна сила, що руйнує традиційний уклад життя, сакральний світ дитинства та моральні основи людського буття. Особливу увагу в дослідженні приділено інтерпретації образу головної героїні як смислового осередку твору. Даринка постає носієм моральної стійкості й життєвої сили, що протистоять руйнівному впливу війни. Через її поведінку, систему цінностей і здатність брати відповідальність за іншого автор художньо репрезентує альтернативу воєнній логіці знищення. Наголошено, що внутрішня зрілість дівчинки, сформована в екстремальних умовах, набуває узагальнювального значення та символізує потенціал духовного збереження народу. Така інтерпретація дозволяє розглядати персонаж не лише як індивідуальний художній образ, а як носія колективної пам’яті. Символічні образи, пов’язані з повсякденним побутом і природним середовищем, підсилюють гуманістичне спрямування твору, актуалізуючи його антивоєнний сенс у ширшому культурно-історичному контексті. Таким чином, оповідання постає як текст, у якому приватна людська історія набуває значення узагальненого художнього свідчення про руйнівні наслідки війни. The article analyzes Ivan Vyrhan’s short story «Darynka with Her Little Brother» in the context of the anti-war pathos of Ukrainian prose of the Soviet period. The relevance of the study is determined by the insufficient scholarly attention to the writer’s prose legacy and the need to reinterpret his work through the prism of humanistic values and the author’s personal traumatic experience related to political repression and wartime years. Particular attention is paid to the influence of Ivan Vyrhan’s biographical circumstances – his arrest in 1940, imprisonment in the Vorkuta labor camps, and participation in the war – on the formation of his anti-war worldview and the artistic conception of the short story. The theoretical framework of the research is based on Mykola Kodak’s concept of creative pathos as well as K. Frolo-va’s studies of the dramatic type of pathos. It is argued that an analysis limited exclusively to dramatic elements narrows the semantic potential of the text, whereas anti-war pathos emerges as an integral category permeating all levels of the work’s poetics – from plot organization to the symbolic system of images. In the short story, war is represented not as a space of heroic exaltation but as an inhumane force that destroys the traditional way of life, the sacred world of childhood, and the moral foundations of human existence. Special attention is given to the interpretation of the protagonist’s image as the semantic core of the narrative. Darynka appears as a bearer of moral resilience and vital strength that resist the destructive impact of war. Through her behavior, value system, and ability to assume responsibility for another person, the author artistically presents an alternative to the logic of destruction imposed by war. It is emphasized that the girl’s inner maturity, formed under extreme conditions, acquires a generalized meaning and symbolizes the potential for the spiritual preservation of the nation. Such an interpre-tation allows the character to be viewed not only as an individual artistic image but also as a bearer of collective memory. Symbolic images associated with everyday life and the natural environment reinforce the humanistic orientation of the work, actualizing its anti-war meaning within a broader cultural and historical context. Thus, the short story emerges as a text in which a private human experience gains the significance of a generalized artistic testimony to the devastating consequences of war.
  • Item type:Документ,
    Відповідальність за порушення законодавства про екологічну інформацію
    (ДВНЗ "УжНУ", 2025-11) Духневич, А. В.; Карпінська, Н. В.
    Забезпечення доступу до екологічної інформації є необхідною умовою реалізації права людини на безпечне довкілля та важливим чинником демократизації екологічної політики. Незважаючи на законодавчі гарантії, в Україні залишаються поширеними випадки необґрунтованих відмов у наданні даних, їх неповноти або затримки публікації, що обмежує можливості громадськості впливати на процеси прийняття рішень та знижує рівень довіри до державних інституцій. Метою дослідження є визначення правових засад та практичних механізмів відповідальності за порушення законодавства у сфері екологічної інформації, виявлення прогалин у його застосуванні та формування пропозицій щодо вдосконалення системи захисту екологічних прав. Для досягнення поставленої мети використано системний підхід, формально-правовий і порівняльно-правовий методи, а також аналіз судової практики та узагальнення. Такий комплексний підхід забезпечив дослідження норм Конституції України, спеціального екологічного законодавства, міжнародних угод та судових рішень у їх взаємозв’язку та динаміці застосування. Установлено, що чинна система юридичної відповідальності включає адміністративні, кримінальні, цивільні та дисциплінарні санкції, проте найбільш поширеним є застосування адміністративних штрафів, які часто не мають превентивного характеру. Кримінальна та цивільна відповідальність застосовується рідко через складність доведення шкоди, а дисциплінарні заходи здебільшого залишаються декларативними. Порівняння з європейською та міжнародною практикою засвідчило, що ефективні механізми передбачають активне оприлюднення даних, доступні процедури оскарження та відшкодування шкоди. Для підвищення ефективності забезпечення права на екологічну інформацію необхідно посилити санкції за його порушення, створити механізми реальної компенсації завданої шкоди, розширити обсяг відкритих даних та забезпечити дієвий судовий контроль. Реалізація цих заходів сприятиме зміцненню правових гарантій, прозорості управлінських рішень і зростанню довіри суспільства до екологічної політики держави. Ensuring access to environmental information is a necessary condition for the realization of the human right to a safe environment and an important factor in the democratization of environmental policy. Despite legislative guarantees, cases of unjustified refusals to provide data, their incompleteness or delay in publication remain widespread in Ukraine, which limits the public’s ability to influence decision-making processes and reduces the level of trust in state institutions. The purpose of the study is to determine the legal principles and practical mechanisms of liability for violations of legislation in the field of environmental information, identify gaps in its application and formulate proposals for improving the system of protection of environmental rights. To achieve this goal, a systematic approach, formal-legal and comparative-legal methods, as well as an analysis of judicial practice and generalizations were used. Such a comprehensive approach provided a study of the norms of the Constitution of Ukraine, special environmental legislation, international agreements and court decisions in their interrelation and dynamics of application. It was established that the current system of legal liability includes administrative, criminal, civil and disciplinary sanctions, however, the most widespread is the application of administrative fines, which are often not of a preventive nature. Criminal and civil liability is rarely applied due to the difficulty of proving damage, and disciplinary measures mostly remain declaratory. Comparison with European and international practice showed that effective mechanisms involve active disclosure of data, accessible procedures for appeal and compensation for damage. To increase the effectiveness of ensuring the right to environmental information, it is necessary to strengthen sanctions for its violation, create mechanisms for real compensation for damage, expand the volume of open data and ensure effective judicial control. The implementation of these measures will contribute to strengthening legal guarantees, transparency of management decisions and increasing public confidence in the state’s environmental policy.
  • Item type:Документ,
    Основи соціології права
    (Видавництво УжНУ «Говерла», 2026) Переш, Іван Євгенійович; Бадида, Андріанна Юріївна; Бариська, Яна Олександрівна; Болдижар, Сергій Михайлович; Зан, Мирослава Іванівна; Когут, Марина Геннадіївна; Пеца, Дмитро Дмитрович
    Навчальний посібник розкриває сутність, зміст і значення навчальної дисципліни «Соціологія права», історичні передумови її виникнення та основні етапи розвитку, зміст основних наукових соціолого-правових течій, шкіл, концепцій, категорій та принципів, досліджує основи формування соціологічного підходу до вивчення права, соціальну природу і призначення права, аналізує характер, логіку й закономірності взаємозв'язків і взаємодії права з соціальними явищами та життям суспільства в цілому, висвітлює сутність, ефективність, потенціал права, його соціальні функції, цілі та цінності.
  • Item type:Документ,
    Право на реабілітацію осіб з інвалідністю: теоретико-правовий аналіз
    (ДВНЗ "УжНУ", 2025) Костюк, Ю. В.
    Стаття проводить теоретико-правовий аналіз реалізації права на реабілітацію як особливого права осіб з інвалідністю. Розглядається актуальність теми у контексті збільшення кількості осіб з інвалідністю в Україні та необхідністю застосування найкращих сучасних практик реабілітації. Автор визначає поняття реабілітації та досліджує важливість цього процесу для осіб з інвалідністю. У статті аналізуються права осіб з інвалідністю на реабілітацію у законодавстві України. Особлива увага приділяється аналізу окремих статей Законів України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні». Визначено основні аспекти, які регулюють право на реабілітацію, такі як участь у визначенні мети та завдань реабілітації, право на гідне та гуманне ставлення фахівців, право на конфіденційність інформації, а також право на відмову від реабілітаційних заходів. Доводиться, що законодавство України забезпечує комплексний підхід до реабілітації, спрямований на відновлення та підтримку фізичного, психічного та соціального благополуччя осіб з інвалідністю. Проте виявлено, що деякі нормативні положення мають декларативний характер і не містять чітких механізмів для їх реалізації, що веде до проблем у забезпеченні прав та потреб цієї категорії громадян. Висвітлюються найбільш значущі аспекти, які важливі для забезпечення ефективної реабілітації осіб з інвалідністю в Україні. Пропонує глибокий теоретичний та правовий аналіз питання права на реабілітацію для осіб з інвалідністю в Україні, розкриваючи ключові аспекти законодавства. Зроблено висновок, що право на реабілітацію в Україні є фундаментальним та невід’ємним для забезпечення гідного життя осіб з інвалідністю. Законодавча база країни визначає основні принципи та підходи до реабілітації, проте потребує подальшого розвитку та адаптації до поточних потреб і викликів, які виникають перед суспільством. Необхідність удосконалення законодавства, розробка ефективних механізмів впровадження реабілітаційних заходів, а також забезпечення всебічної підтримки та доступу до реабілітаційних послуг є ключовими для вирішення існуючих проблем у цій сфері. У висновках наголошено, на необхідності подальшого вдосконалення законодавчої бази та розробки конкретних механізмів для ефективної реалізації права на реабілітацію. Також вказано на важливість розширення індивідуальних реабілітаційних планів, підвищення доступності реабілітаційних послуг, залучення громадськості та осіб з інвалідністю до процесу планування та оцінки реабілітаційних програм, створення безбар’єрного середовища та розробка системи моніторингу ефективності реабілітаційних заходів. The article analyzes the rights of persons with disabilities to rehabilitation in the legislation of Ukraine. Special attention is paid to the analysis of individual articles of the Laws of Ukraine «On rehabilitation in the field of health care» and «On rehabilitation of persons with disabilities in Ukraine». The main aspects that regulate the right to rehabilitation are defined, such as participation in determining the goal and tasks of rehabilitation, the right to dignified and humane treatment by specialists, the right to confidentiality of information, as well as the right to refuse rehabilitation measures. It is proven that the legislation of Ukraine provides a comprehensive approach to rehabilitation aimed at restoring and maintaining the physical, mental and social well-being of persons with disabilities. However, it was found that some normative provisions have a declarative nature and do not contain clear mechanisms for their implementation, which leads to problems in ensuring the rights and needs of this category of citizens. The most significant aspects that are important for ensuring effective rehabilitation of persons with disabilities in Ukraine are highlighted. Offers an in-depth theoretical and legal analysis of the issue of the right to rehabilitation for persons with disabilities in Ukraine, revealing key aspects of the legislation. It was concluded that the right to rehabilitation in Ukraine is fundamental and integral to ensuring a dignified life for persons with disabilities. The country’s legislative framework defines the basic principles and approaches to rehabilitation, but it needs further development and adaptation to the current needs and challenges facing society. The need to improve legislation, develop effective mechanisms for the implementation of rehabilitation measures, as well as ensure comprehensive support and access to rehabilitation services are key to solving existing problems in this area. The conclusions emphasize the need for further improvement of the legislative framework and the development of specific mechanisms for the effective implementation of the right to rehabilitation. The importance of expanding individual rehabilitation plans, increasing the availability of rehabilitation services, involving the public and persons with disabilities in the process of planning and evaluating rehabilitation programs, creating a barrier-free environment and developing a system for monitoring the effectiveness of rehabilitation measures is also indicated.
  • Item type:Документ,
    Англомовний екологічний дискурс Греції
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Столярова, А. А.
    Пропоноване дослідження присвячено вивченню англомовного екологічного дискурсу Греції. Предметом розвідки є специфіка вживання греками англійської мови в межах екологічного дискурсу. Матеріалом слугували публікації, оприлюднені на офіційному сайті організації Enaleia, заснованої грецьким екоактивістом Лефтерисом Арапакісом. Примітною рисою цього сайту є те, що, на відміну від вебсторінок інших екологічних організацій Греції, він не має грецькомовної версії. На сайті розміщено публікації про діяльність організації та інтерв’ю екоактивіста, які він давав англомовним виданням. Авторство публікацій про діяльність організації залишається під питанням, адже точно невідомо, хто створював ці тексти – греки чи носії англійської. З погляду правильності англійської мови вони бездоганні. Проведене дослідження дозволило встановити, що лексичну основу цих текстів утворює загальновживана лексика та загальнозрозуміла частина екологічної термінології, якою вміло оперує автор. Ці тексти також переобтяжені усталеними словосполученнями, штампами та кліше. Аналіз вказаних публікацій на синтаксичному рівні продемонстрував неочікуваний для такого роду текстів результат: у них відчутно переважають короткі, прості за структурою речення. Виявлена особливість може пояснюватися декількома причинами: тим, що тексти писав неносій англійської мови, та тим, що вони адресовані неносіям мови і неспеціалістам у галузі екології. Припускаємо, що це навмисне спрощення, аби інформація легко сприймалася пересічними людьми усього світу. Лексика, вживана екоактивістом в аналізованих інтерв’ю, є практично такою ж, що й у вищезгаданих публікаціях, проте, на відміну від них, мовлення Арапакіса є доволі емоційним. Це пов’язано з особливостями усного мовлення як такого, з тим, що він є небайдужим до справи, та там, що англійська не є його рідною мовою. В його інтерв’ю часто трапляється емоційно забарвлена лексика. Синтаксис реплік Арапакіса в розглядуваних інтерв’ю є цілком характерним для усного мовлення. Його репліки рясніють короткими реченнями і вставними словами. На відміну від публікацій, в інтерв’ю Арапакіса помітні неточності і помилки у вживанні англійської мови. Зокрема, він часто використовує простий теперішній час замість теперішнього тривалого, оскільки еквіваленту останнього в грецькій мові немає. Хоча роль англійської мови як міжнародної очевидна, проте у нашому випадку йдеться про тривожні тенденції – перші ознаки звуження сфери функціонування національних мов: грецька мова поступово витісняється англійською в екологічному дискурсі. The present article deals with the English-language environmental discourse of Greece. The subject of the research is the specifics of the use of English by Greeks within the framework of environmental discourse. The material includes publications that can be found on the official website of the Enaleia organization, founded by the Greek environmental activist Lefteris Arapakis. A notable feature of this site is that, unlike the webpages of other environmental organizations in Greece, it does not have a Greek-language version. The site contains publications about the organization’s activities and interviews with this environmental activist that he gave to English-language media. The authorship of the publications about the organization’s activities remains in question, since it is not known for sure who created these texts – Greeks or native speakers of English. In terms of correctness of the English language, they are impeccable. The conducted research allowed us to establish that the lexical basis of these texts is formed by commonly used vocabulary and a generally under-standable part of environmental terminology, which the author skillfully operates with. These texts are also overloaded with clichés. The analysis of the publications in question at the syntactic level demonstrated an unexpected result for this type of texts: they are significantly dominated by short, simple sentences. This feature can be attributed to several factors: the fact that the texts were written by a non-native English speaker, and the fact that they are addressed to non-native English speakers and non-specialists in the field of ecology. We assume that this is a deliberate simplification so that the informa-tion is easily perceived by ordinary people around the world. The vocabulary used by Lefteris Arapakis in the analyzed interviews is virtually the same as in the above-mentioned publications, however, unlike them, Arapakis’ speech is quite emotional. This is due to the peculiarities of oral speech as such, the fact that he is not indifferent to the matter, and the fact that English is not his mother tongue. Emotionally coloured vocabulary often occurs in these interviews. The syntax of Arapakis’ remarks in the interviews is quite typical of oral speech. His remarks are replete with short sentences and interjections. Unlike in the publications, in Arapakis’ interviews there are noticeable inaccuracies and errors in the use of English. In particular, he often uses the present simple tense instead of the present continuous, since there is no equivalent of the latter in the Greek language. Although the role of English as an international language is obvious, in this case we are witnessing alarming trends – the first signs of the narrowing of the sphere of functioning of national languages: Greek is gradually being supplanted by English in environmental discourse.