DSpace УжНУ

Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій — це цифрове сховище результатів науково-дослідної діяльності, публікацій науковців, викладачів, аспірантів і студентів університету, а також дипломних та магістерських робіт студентів.

Фільтри

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Нові надходження

  • Item type:Документ,
  • Item type:Документ,
    ЕВОЛЮЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УКРАЇНІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ: ІСТОРИКО-КЕЙСОВИЙ АНАЛІЗ
    (Ввічливість. Humanitas, 2026-05-29) Афанасьєв, Дмитро Миколайович; Зверєв, Дмитро Андрійович; Зверєв, Олексій Андрійович
    У статті здійснено комплексне дослідження еволюції соціальної роботи в Україні в умовах надзвичайних ситуацій на основі історико-кейсового підходу. Обґрунтовано доцільність використання соціальних катастроф як аналітичних одиниць, що дозволяє простежити трансформацію професійних практик, інституційних механізмів та теоретичних підходів у сфері соціальної роботи. Визначено, що розвиток цієї сфери має кризово-детермінований характер, у якому масштабні соціальні потрясіння виступають не лише об’єктами реагування, але й каталізаторами структурних і функціональних змін у системі соціальної допомоги. На основі аналізу ключових кейсів, зокрема пострадянського періоду, воєнного конфлікту після 2014 року, пандемії COVID-19 та повномасштабної війни з 2022 року, виокремлено основні етапи розвитку соціальної роботи: латентний, протокризовий, кризово-інституційний та disaster-гуманітарний. Показано, що кожен із цих етапів супроводжується зміною домінуючих форм допомоги — від матеріально орієнтованих до комплексних соціальних інтервенцій, розширенням рівнів втручання — від індивідуального до рівня громад і суспільства, а також ускладненням структури акторів, які включають державні, недержавні та міжнародні інституції. Встановлено, що сучасна соціальна робота в Україні трансформується від фрагментарної допомоги до інтегрованої системи управління соціальними наслідками катастроф, яка поєднує психосоціальну підтримку, кейс-менеджмент, мобільні форми роботи та ком’юніті-орієнтовані підходи. Обґрунтовано, що українська модель характеризується високою адаптивністю, динамічністю та значною роллю громадянського суспільства, однак потребує посилення теоретичного підґрунтя, систематизації практик та глибшої інтеграції з міжнародними підходами disaster management і risk reduction. Запропоновано концептуальну модель еволюції соціальної роботи, яка відображає перехід до багаторівневої системи гуманітарного реагування, спрямованої на відновлення соціальної резильєнтності, зміцнення соціальних зв’язків та забезпечення сталого функціонування суспільства в умовах тривалих кризових трансформацій. Ключові слова: соціальна робота, надзвичайні ситуації, disaster social work, психосоціальна підтримка, соціальна резильєнтність, гуманітарна допомога.
  • Item type:Документ,
    Особливості встановлення нотаріусом дійсних намірів сторін при посвідченні окремих правочинів
    (2025) Гордієнко, Ю. М.
    У статті досліджується питання посвідчення договорів, процедура встановлення нотаріусом дійсних намірів сторін яких має свої особливості. Серед таких правочинів автором було виокремлено ті, які посвідчуються першочергово для забезпечення інтересів третіх осіб, а саме наступних договорів: про сплату аліментів на дитину та/або про визначення місця проживання й порядку виховання дитини чи спілкування з нею. У роботі було проаналізовано та охарактеризовано різні фактори, при встановленні дійсних намірів сторін згаданих договорів, на які нотаріусу варто звернути увагу. Доведена необхідність та ефективність обговорення сторонами таких ключових та істотних умов зазначених правочинів, як: основна та додаткова сума аліментів при посвідченні аліментних договорів; установлення графіка й характеру спілкування з дитиною того з батьків, хто проживає окремо; характеристика взаємодії між батьками в договорі про визначення місця проживання та порядку виховання дитини чи спілкування з нею; розподілення часу, за яким інші члени сімʼї та родичі будуть брати участь у житті дитини тощо. Водночас у роботі було проаналізовано особливості встановлення нотаріусом дійсних намірів сторін шлюбних договорів, адже згадана процедура вирізняється в потребі великої кількості уточнюючих запитань від нотаріуса. Аргументовано, що перед тим, як переходити до зʼясування задумів сторін згаданого правочину, нотаріусу варто розпочати з розʼяснення сторонам характерних рис, істотних умов, правових та майнових наслідків посвідчення таких договорів, зважаючи на відмінні риси останніх, порівнюючи з правовою природою інших правочинів. Доведено, що при здійсненні процедури встановлення дійсних намірів сторін шлюбного договору нотаріус обовʼязково має дізнатися й уточнити наступні особливості прояву майнових прав та обов’язків сторін за даним правочином, а саме наступні домовленості: щодо правового режиму їх майна, щодо порядку користування спільним і роздільним майном, щодо порядку управління майном та домовленості зобов’язального характеру. Крім того, було порушено незвичне питання популярності та ефективності зазначення в шлюбних договорах певних додаткових витрат на користь другого з подружжя, часто неформально називають «зарплата дружини» або ж рідше чоловіка, коли такі особи не працюють офіційно й займаються виключно сімʼєю та не мають свого власного окремого доходу.
  • Item type:Документ,
    Користувацька угода (Terms of Servise, ToS) в координатах «епохи наглядового капіталізму»
    (2025) Вовк, В. М.
    Стаття присвячена дослідженню правової природи користувацьких угод на тлі сучасного соціокультурного контексту. За основу аналізу поточного соціокультурного моменту взято працю Ш. Зубофф «Епоха наглядового капіталізму». Вказується, що форми контрактів (договорів, угод) детермінуються соціальними, культурними та ментальними настановами конкретного суспільства. Сучасність, яка характеризується стрімким розвитком та поширенням інформаційно-комунікаційних технологій, породжує нові явища у сфері цивільно-правового регулювання, одним з яких є користувацька угоди між розробником (надавачем інформаційних послуг) та користувачем. В свою чергу, це пов’язано з централізацією влади в руках інтернет-посередників, що суттєво впливає на приватне регулювання. Таке приватне регулювання базується на ключовій ролі користувацьких угод (Terms of Service, ToS). Технічна реалізація Terms of Service, ToS стає одним із інструментів регулювання й управління інтернет-екосистемою. Правова природа користувацьких угод (Terms of Service, ToS) суттєво відрізняється від правової природи класичних контрактів, що часто призводить до порушень стандартів у сфері прав людини. Як ефективний інструмент регулювання цифрового середовища Terms of Service, ToS має свої особливості: він в односторонньому порядку нав’язує свої правила користувачеві; не передбачає узгодження сторін; зобов’язує користувача дотримуватись правил, які слугують на користь розробника; не містить інтуїтивного розуміння угоди; не призначені для вираження автономної волі суб’єктів (а саме користувача). Для досягнення мети, поставленої в статті проаналізовані тексти користувацьких угод сервісів Customer.io. та Chat GPT. Також в статті акцентовано увагу на тому, що феномен користувацької сьогодні угоди корелюється з правом людини на доступ до Інтернету, яке є органічною складовою права на інформацію. Підкреслюється, що у законодавстві сучасних держав право на інформацію закріплене у положеннях цивільного права.
  • Item type:Документ,
    Концепт слабкого суб’єкта сімейних правовідносин та пріоритетність його прав та інтересів в договірному регулюванні відносин між матір’ю, батьком і дітьми
    (2025) Вагіна, І.
    Статтю присвячено особливості статусу дитини в сімейних правовідносинах та її правовому зв’язку з іншими суб’єктами сімейних правовідносин. Визначено концепт слабкого суб’єкта сімейних правовідносин та пріоритетності його прав та інтересів. Окреслено риси слабкого суб’єкта сімейних правовідносин. Визначено авторську дефініцію слабкого суб’єкта сімейних правовідносин. Так, слабкий суб’єкт сімейних правовідносин – це учасник сімейних правовідносин, можливість якого самостійно забезпечувати свої потреби обмежена внаслідок об’єктивних та суб’єктивних факторів (вік, рівень розвитку, стан здоров’я, навчання, непрацездатність, матеріальний стан тощо) та умови існування і розвитку якого залежать від інших суб’єктів сімейних правовідносин, що обумовлює нерівність його можливостей набувати і реалізовувати свої права та обов’язки, яка компенсується (балансується) створеною держаним регулятором (законодавчими актами) пріоритетністю інтересів та прав означеного (слабкого) суб’єкта сімейних правовідносин над інтересами та правами інших суб’єктів сімейних правовідносин. Розвинуто концепт слабкого суб’єкта сімейних правовідносин, який охоплює не тільки дітей, а й інших суб’єктів сімейних правовідносин (непрацездатних повнолітніх сина/дочку, непрацездатних батьків, повнолітніх сина/дочку які продовжують навчання тощо). Встановлено, що пріоритетність інтересів слабкого суб’єкта сімейних відносин є одним з визначальних факторів договірного регулювання сімейних відносин між матір’ю, батьком і дітьми. Обґрунтовано що межі договірної свободи матері, батька і дітей як суб’єктів сімейних правовідносин визначаються з врахуванням пріоритетності інтересів слабкого суб’єкта сімейних відносин. З огляду на істотність впливу концепту слабкого суб’єкта сімейних правовідносин на договірне регулювання відносин між матір’ю, батьком і дітьми запропоновано власну дефініцію «укладання договорів між матір’ю, батьком і дітьми», окреслено особливості договорів між матір’ю, батьком і дітьми, визначено поняття припинення договору між матір’ю, батьком і дітьми. Визначено, що навіть у випадку недійсності договору між матір’ю, батьком та дитиною, права та обов’язки (реалізація і виконання яких не були впорядковані договором внаслідок його дефектності та недійсності) продовжують існувати в обсязі визначеному законодавчими актами. Наведено авторську дефініцію «функцій договорів між матір’ю, батьком і дітьми», запропоновано та охарактеризовано власну класифікацію основних функцій договорів між матір’ю, батьком і дітьми з врахуванням концепту слабкого суб’єкта сімейних відносин. Встановлено, що реалізуючи консолідаційну функцію договори між матір’ю, батьком і дітьми забезпечують сталість сімейних відносин внаслідок балансування прав та інтересів їх суб’єктів, за якого діє пріоритетність інтересів дитини, яку батьки зобов’язані виховувати та утримувати, а зі спливом часу вже повнолітні син/дочка будуть зобов’язані утримувати свої непрацездатних батьків, які потребуватимуть допомоги, відповідно в межах правового зв’язку мати-батько-діти відбуватиметься трансформація/перехід «із покоління в покоління» статусу слабкого суб’єкта сімейних відносин, інтерес якого матиме пріоритет, що забезпечуватиме як баланс та стабільність відносин їх учасників так і суспільства в цілому.