DSpace УжНУ

Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій — це цифрове сховище результатів науково-дослідної діяльності, публікацій науковців, викладачів, аспірантів і студентів університету, а також дипломних та магістерських робіт студентів.

Фільтри

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Нові надходження

  • Item type:Документ,
    Пономарено Віктор Михайлович
    (Інститут енцеклопедичних досліджень, 2026-04-22) Слабкий, Геннадій Олексійович
    Представлено професійний та науковий шлях.
  • Item type:Документ,
    Заголовки романів Наталії Дурунди – вузлові елементи змісту
    (Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2026) Вегеш Анастасія Іванівна
    У статті здійснено літературознавчий аналіз архетипу відьми в українському культурному дискурсі як складного символічного конструкту, сформованого під впливом міфологічних, релігійних та соціокультурних чинників. Образ відьми розглянуто як поліфункціональну художню модель, що репрезентує амбівалентність жіночого начала та відображає історичну динаміку уявлень про жіночу інакшість. Простежено літературні трансформації цього архетипу – від демонізованого персонажа фольклорно-міфологічної традиції до семіотичної фігури «мудрої жінки», носійки сакрального знання та альтернативного досвіду. Акцентовано на переосмисленні образу відьми в координатах національної ідентичності, фемінності та постколоніального мислення, що уможливлює інтерпретацію цього архетипу як маркера культурного опору й емансипаційних процесів. Особливу увагу зосереджено на художніх практиках українських письменниць – Лесі Українки, О. Кобилянської, Н. Кобринської та Г. Пагутяк, у творчості яких відьма постає не лише наративною фігурою, а й формою артикуляції модерної жіночої суб’єктності. Доведено, що в межах модерністської та постмодерної естетики цей образ утрачає виключно негативну аксіологічну маркованість і функціонує як метафора духовної автономії, тілесної свободи та інтелектуальної самодостатності. Аналіз архетипу дає змогу виявити зміщення культурної парадигми сприйняття жінки – від об’єкта соціального контролю до суб’єкта власного досвіду та саморепрезентації. Визначено провідні наративні функції образу відьми: символ маргінальності, трансгресії, знання, влади та інструмент феміністичного письма. Методологічну основу дослідження становлять міфокритичний підхід (К. Юнг, Дж. Кемпбелл, Н. Фрай), феміністична критика та культурологічний аналіз, що дозволяють інтерпретувати архетип відьми як багаторівневу семіотичну структуру в системі художнього тексту. З’ясовано, що історична демонізація цього образу корелює з патріархальними стратегіями регламентації жіночої тілесності та знання, тоді як його подальша художня реінтерпретація засвідчує процес деконструкції гендерних стереотипів. У підсумку аргументовано, що архетип відьми в українській літературі функціонує як продуктивна інтерпретаційна матриця, крізь яку осмислюються процеси культурної пам’яті, ідентифікації та символічної репрезентації жіночого досвіду. Його семантична варіативність сприяє формуванню нових моделей прочитання жіночої суб’єктності та засвідчує актуальність цього образу в сучасному гуманітарному та літературознавчому дискурсі.
  • Item type:Документ,
    Готько Євген Степанович
    (Інститут енцеклопедичних досліджень, 2026-04-22) Слабкий, Геннадій Олексійович
  • Item type:Документ,
    Філософія спорту як міждисциплінарна та практично орієнтована дисципліна 21-го століття: сучасний науковий дискурс
    (2025) Сивохоп, Едуард Миколайович; Білогур, Влада Євгеніївна; Семаль, Наталія Володимирівна
    Актуальність дослідження філософії спорту зумовлена зростаючою роллю спорту у сучасному світі, де він виступає не лише сферою фізичного розвитку, але й важливим соціальним, культурним та економічним чинни-ком. Мета статті полягає у теоретичному осмисленні та практичному обґрунтуванні філософії спорту як само-стійної міждисциплінарної галузі знань, що інтегрує гуманітарний, соціальний, культурний і прикладний виміри спортивної діяльності у контексті сучасних цивілізаційних викли. Дослідження присвячене вивченню сучасної філософії спорту в умовах цифровізації та глобалізації, розкриває її теоретичне та практичне значення для розви-тку спортивного середовища та формування особистості спортсмена. Сучасна філософія спорту формує цілісне міждисциплінарне поле, що об’єднує філософію, соціологію, психологію, педагогіку та цифрові технології. Це дозволяє осмислювати спорт не лише як фізичну активність, а як соціокультурний та освітній феномен. Проаналі-зовано сучасні тенденції інтеграції міждисциплінарних підходів, що поєднують філософію, соціологію, психоло-гію, педагогіку та цифрові технології. Виявлено ключові напрями цифровізації спорту, включаючи використання VR/AR-технологій, аналітики Big Data та штучного інтелекту для оптимізації тренувальних процесів, підвищення ефективності спортивної освіти та управління організаціями. Досліджено розвиток етичних і аксіологічних стан-дартів, що забезпечують чесність, інклюзію та соціальну відповідальність у цифровому та реальному спортив-ному середовищі, а також формування соціокультурних моделей, що поєднують національні традиції та глобальні практики. Визначено перспективні напрями подальших досліджень, зокрема створення інтегрованих платформ для навчання і тренувань, аналіз впливу цифровізації на цінності спорту та удосконалення моделей управління спортивними організаціями і подіями. Таким чином, можна стверджувати, що розвиток філософії спорту створює підґрунтя для формування нових моделей гармонізації фізичного, духовного і культурного розвитку особистості та сприяє підвищенню соціальної значущості спорту в сучасному суспільстві. The relevance of the philosophic research determined by the growing role of sport in the modern world, where it acts not only as a physical developing sphere, but also as an important social, cultural and economic factor. The purpose of the article is to theoretically understand and practically substantiate the sports philosophy as an independent interdisciplinary field of knowledge that integrates the humanitarian, social, cultural and applied dimensions of sports activity in the context of modern civilization challenges. The research is devoted to the study of modern sports philosophy in the digitalization and globalization contexts, reveals its theoretical and practical significance for the development of the this environment and the formation of the athlete's personality. Modern sport philosophic forms a holistic interdisciplinary field that unites philosophy, sociology, psychology, pedagogy and digital technologies. This allows us to understand sport not only as a physical activity, but also as a socio-cultural and educational phenomenon. The current trends in the integration of interdisciplinary approaches combining philosophy, sociology, psychology, pedagogy and digital technologies are analyzed. Key digitalization sport areas are identified, including the use of VR/AR technologies, Big Data analytics and artificial intelligence to optimize training processes, increase the efficiency of sports education and organization management. The development of ethical and axiological standards that ensure integrity, inclusion and social responsibility in the digital and real sports environment is studied, as well as the formation of socio-cultural models that combine national traditions and global practices. Promising areas of further research are identified, particularly, the creation of integrated platforms for learning and training, analysis of the digitalization impact on the sport values and improvement of models for managing sports organizations and events. Thus, it can be argued that the philosophic development of sports creates the basis for the formation of new harmonization models of the physical, spiritual and cultural individual development and contributes to the increase in the social sport significance in modern society.
  • Item type:Документ,
    Європейський досвід правового стимулювання виробництва енергії з відновлювальних джерел
    (2025) Сечін, С. О.
    Стаття присвячена дослідженню механізмів стимулювання на державному та інституціональному рівнях виробництва енергії з відновлювальних джерел. Увага автора зосереджена на практичних аспектах реалізації комплексу заходів щодо підвищення інвестиційної привабливості розвитку альтернативної енергетики, проаналізовані законодавчі акти Європейського Союзу щодо регулювання досліджуваних відносин, виявлені проблемні питання у застосуванні тих чи інших засобів стимулювання, а також зроблені висновки щодо шляхів підвищення ефективності реалізації політики розвитку виробництва енергії з відновлювальних джерел. За результатами дослідження встановлено, що нормативно-правове регулювання стимулювання застосування відновлювальних джерел енергії в Європейському Союзі здебільшого здійснюється Директивами Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу, якими, зокрема, встановлюються цільові показники досягнення рівня виробництва енрегії з відновлювальних джерел та засоби досягнення таких показників на національному та міждержавному рівнях. У статті автором приділена увага безпосередньо розкриттю суті механізмів стимулювання виробництва енергії з відновлювальних джерел, встановлений причинно-наслідковий зв’язок між застосуванням певного засобу та економічним ефектом від його застосування. Зроблений висновок про відсутність єдиного ефективного способу стимулювання виробництва енергії з альтернативних джерел, а отже підсумовано, що для реалізації практичних завдань оптимальним буде пошук правильної комбінації економічних інструментів, що потребує комплексної оцінки стану відновлювальної енергетики. В процесі дослідження виявлено, що ринок відновлювальних джерел схильний до більшої невизначеності, ніж традиційна енергетика, і потребує більше уваги на державному та інституційному рівнях для досягнення цільових показників. Резюмується, що вирішення системних проблем на ринку відновлювальних джерел може бути забезпечене застосуванням різних форм державної та міждержавної підтримки та формуванням стійких правил регулювання ринку, створення привабливого інвестиційного середовища з боку державних органів, мінімізацією регуляторних та політичних ризиків.