DSpace УжНУ

Електронний репозитарій (сховище, архів) наукових публікацій — це цифрове сховище результатів науково-дослідної діяльності, публікацій науковців, викладачів, аспірантів і студентів університету, а також дипломних та магістерських робіт студентів.

Фільтри

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Нові надходження

  • Item type:Документ,
    Структурні та семантичні особливості дієслівних композитів з префіксом ἐπι- у творі «Премудрість Ісуса, Сина Сираха»
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Романюк, І. А.
    У статті здійснено спробу комплексно проаналізувати структурні та семантичні особливості префікса ἐπι- у творі «Книга Премудрості Ісуса, Сина Сираха». Аналіз фактичного матеріалу дає підстави стверджувати, що префікс конкретизує семантику композита у дієсловах руху та динамічної дії, уточнюючи напрям руху до предмета або особи. У випадках, коли значення префікса не підкріплювалось ані сполученням з відповідним прийменником, ані локальною конкретизацією, його первинна семантика послаблювалась, тому виникла потреба у використанні при присудку просторового конкретизатора – прийменника, який уточнює напрям або межі дії. У «Книзі Премудрості» дієслова з префіксом ἐπι- найчастіше вживаються з прийменниковими додатками, тоді як безприйменникові конструкції зустрічаються рідше. Синтаксичне оточення композитів руху та динамічної дії з префіксом ἐπι- супроводжується додатками з прийменниками ἐπὶ, πρὸς, ἐν, εἰς, ἀπὸ. Найпродуктивнішими є конструкції з однойменним прийменником ἐπὶ, частотність префіксальних композитів, підсилених семантично тотожними прийменниками πρὸς, εἰς є нижчою; вживання прийменникових конструкцій з протилежною просторовою семантикою обмежена незначною кількістю випадків У ряді композитів первісне значення твірного дієслова зберігається, однак під впливом префікса воно набуває метафоричного забарвлення, що зумовлює появу переносних значень. Крім цього, префікс ἐπι- може надавати слову нового, відмінного від вихідного смислового відтінку або ж підсилювати інтенсивність дії, надаючи висловлюванню експресивності. Результати аналізу засвідчують, що у більшості досліджених дієслів префікс ἐπι- не впливає на значення твірної основи, що вказує на тенденцію до ослаблення його семантичного потенціалу. Свідченням десемантизації префіксальних морфем та переосмислення їхнього первісного просторового значення є нагромадження кількох префіксів у межах окремих дієслів. Загалом у проаналізованому матеріалі фіксується зменшення семантичної навантаженості префікса ἐπι-, що є проявом процесу його десемантизації. The article presents an attempt to comprehensively analyze the structural, and semantic features of the prefix ἐπι- in the work “The Wisdom of Jesus, Son of Sirach”. The analysis of the factual material allows us to conclude that the prefix specifies the semantics of the compound in verbs of movement and dynamic action by clarifying the direction of movement toward an object or person. In cases where the meaning of the prefix was not supported by either a corresponding prepositional phrase or local specification, its pri-mary semantics weakened, which created the need to use a spatial specifier – a preposition that clarifies the direction or boundaries of the action – in the predicate.In “The Wisdom of Jesus, Son of Sirach,” verbs with the prefix ἐπι- most often occur with prepositional complements, while non-prepositional constructions are less common. The syntactic environment of movement and dynamic action compounds with the prefix ἐπι- is accompanied by complements with the prepositions ἐπὶ, πρὸς, ἐν, εἰς, ἀπὸ.The most productive constructions are those with the homonymous preposition ἐπὶ; the frequency of prefixal compounds reinforced by semantically identical prepositions πρὸς and εἰς is lower; the use of prepositional constructions with opposite spatial semantics is limited to a small number of cases. In several compounds, the original meaning of the base verb is preserved; however, under the influence of the prefix, it acquires a metaphorical nuance, giving rise to figurative meanings. In addition, the prefix ἐπι- can give the word a new shade of meaning different from the original one or intensify the action, adding expressiveness to the statement. The results of the analysis show that in most of the studied verbs, the prefix ἐπι- does not significantly affect the meaning of the base, indicating a tendency toward the weakening of its semantic potential.The accumulation of multiple prefixes within individual verbs attests to the desemantization of prefixal morphemes and the rethinking of their original spatial meaning.Overall, the analyzed material shows a decrease in the semantic load of the prefix ἐπι-, which reflects the process of its desemantization.
  • Item type:Документ,
    Поняття та види права власності в міжнародному приватному праві
    (ДВНЗ "УжНУ", 2025-11) Султан, Х.
    Стаття присвячена комплексному аналізу поняття та видів права власності в міжнародному приватному праві (МПП), з акцентом на особливості їх регулювання в умовах транскордонних відносин. Сучасні виклики, такі як цифрові активи, ускладнюють застосування традиційних підходів до регулювання права власності.Досліджується правова природа права власності, його класифікація за об’єктами (нерухоме, рухоме майно, інтелектуальна власність, цифрові активи) та колізійні норми, що визначають застосовне право. Основна увага приділяється традиційним принципам, таким як lex rei sitae для нерухомості, lex loci actus та lex domicilii для рухомого майна, а також lex loci protectionis для інтелектуальної власності. Окремо аналізуються сучасні виклики, зокрема регулювання цифрових активів (криптовалюти, NFT), які не мають чіткої територіальної прив’язки, що ускладнює застосування традиційних колізійних норм.У статті розглядаються особливості українського законодавства, зокрема Закону України «Про міжнародне приватне право» (статті 65–66), та його невідповідність сучасним реаліям, таким як захист майна в умовах воєнного стану чи регулювання віртуальних активів. Проблеми визнання іноземних судових рішень, гармонізації з нормами ЄС (Регламенти Рим I, Брюссель I bis) та недостатня адаптація до цифрових технологій створюють прогалини в правозастосуванні. Пропонуються рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання в Україні: внесення змін до законодавства для уточнення статусу цифрових активів, уніфікація колізійних норм, посилення механізмів визнання іноземних рішень та впровадження судових рекомендацій з урахуванням практики ЄСПЛ. Підкреслюється необхідність гармонізації з європейськими стандартами для забезпечення правової визначеності та інвестиційної привабливості. Зауважується, що воєнний стан в Україні ускладнює застосування lex rei sitae до майна на тимчасово окупованих територіях, де необхідно вводити винятки на основі норм міжнародного гуманітарного права та практики ЄСПЛ.Висновки наголошують на важливості адаптації МПП до нових викликів, таких як глобалізація, цифрова економіка та воєнні конфлікти, для ефективного захисту прав власників у транскордонних відносинах. The article is devoted to a comprehensive analysis of the concept and types of property rights in private international law (PIL), focusing on the peculiarities of their regulation in the context of cross-border relations. Contemporary challenges, such as digital assets, complicate the application of traditional approaches to regulating property rights. The study explores the legal nature of property rights, their classification by objects (immovable property, movable property, intellectual property, and digital assets), and the conflict-of-law rules determining the applicable law. Particular attention is given to traditional principles, such as lex rei sitaefor immovable property, lex loci actus and lex domicilii for movable property, and lex loci protectionisfor intellectual property.The article separately analyzes modern challenges, particularly the regulation of digital assets (cryptocurrencies, NFTs), which lack a clear territorial connection, complicating the application of traditional conflict-of-law rules.The article examines the specifics of Ukrainian legislation, particularly the Law of Ukraine “On Private International Law” (Articles 65–66), and its inadequacy in addressing contemporary realities, such as the protection of property during wartime or the regulation of virtual assets. Issues related to the recognition of foreign judicial decisions, harmonization with EU regulations (Rome I and Brussels I bis Regulations), and insufficient adaptation to digital technologies create gaps in legal practice.Recommendations are proposed to improve legal regulation in Ukraine, including amendments to legislation to clarify the status of digital assets, unification of conflict-of-law rules, strengthening mechanisms for recognizing foreign decisions, and introducing judicial guidelines based on the case law of the European Court of Human Rights (ECHR).The necessity of harmonizing Ukrainian legislation with European standards to ensure legal certainty and investment attractiveness is emphasized. It is noted that the wartime situation in Ukraine complicates the application of lex rei sitae to property in temporarily occupied territories, necessitating exceptions based on international humanitarian law and ECHR practice.The conclusions highlight the importance of adapting PIL to new challenges, such as globalization, the digital economy, and armed conflicts, to ensure effective protection of property rights in cross-border relations.
  • Item type:Документ,
    Захист прав заставодержателя у заставних правовідносинах: поняття та форми
    (ДВНЗ "УжНУ", 2025-11) Саковець, А. О.
    Стаття присвячена аналізу поняття захисту прав заставодержателя у заставних правовідносинах, окресленню і аналізу форм захисту цих прав.Обумовлено, що поняття «захист» у науці є дискусійним. На підставі аналізу наукової думки сформульовано позицію, що при використанні поняття «захист» слід виходити з розуміння його як діяльності, спрямованої на відновлення порушених прав заставодержателя як суб’єкта правовідносин.Визначено, що формами захисту прав заставодержателя є судова, третейська, нотаріальна, адміністративна та самозахист. Проаналізовано кожну з зазначених форм.Судову форму визначено як основну в захисті прав заставодержателя. Під судовою формою захисту прав слід розуміти діяльність спеціально створених відповідно до закону судів як державних органів, які складають судову владу в Україні. Спеціальне законодавство про заставу містить значну кількість посилань на використання цієї форми заставодержателем для захисту своїх прав. Здійснення третейським судом своєї діяльності у відповідній процесуальній формі має багато спільного з процесом розгляду справ державними судами.Зауважено, що на відміну від судової форми захисту, нотаріальна форма є не так поширеною у процедурах захисту прав заставодержателя. Звернуто увагу на окремі процесуальні особливості захисту прав заставодержателя при вчиненні виконавчого напису, а також на оперативність захисту прав заставодержателя в нотаріальній формі. Зроблено висновок, що нотаріальна форма захисту прав заставодержателя є надзвичайно сприятлива для нього в часовому вимірі.Спеціальне законодавство про заставу прямо не передбачає можливість заставодержателя здійснювати захист своїх порушених прав в адміністративній формі захисту. Право заставодержателя на використання цієї форми захисту існує виходячи з загальних положень законодавства та носить загальний характер.Самозахист досить широко використовується заставодержателем для захисту своїх прав у заставних правовідносинах. Самостійне здійснення заставодержателем засобів самозахисту має свої межі, які визначаються або ж законом, або договором. За наслідками дослідження сформульовано поняття захисту прав заставодержателя, під яким розуміється діяльність, спрямована на відновлення порушених, невизнаних чи оспорюваних прав заставодержателя, що здійснюється у спеціальних формах спеціально створеними органами чи посадовими особами (судами, третейськими судами, нотаріусами адміністративними органами), або ж самим заставодержателем, з метою відновлення цих прав. The article is devoted to the analysis of the concept of protection of the rights of the pledgee in pledge legal relations, the definition and analysis of the forms of protection of these rights. It is noted that the concept of “protection” in science is debatable. Based on the analysis of scientific opinion, the position is formulated that when using the concept of “protection,” it should be understood as an activity aimed at restoring the violated rights of the pledgee as a subject of legal relations.It is determined that the forms of protection of the rights of the pledgee are judicial, arbitration, notarial, administrative, and self-defense. Each of these forms is analyzed.The judicial form is defined as the primary form of protection of the rights of the pledgee. The judicial form of protection of rights should be understood as the activities of courts specially created in accordance with the law as state bodies that constitute the judiciary in Ukraine. Special legislation on pledges contains a significant number of references to the use of this form by the pledgee to protect their rights. The activities of an arbitration court in the appropriate procedural form have much in common with the process of considering cases by state courts.It is noted that, unlike the judicial form of protection, the notarial form is not as common in procedures for protecting the rights of pledgees. Attention is drawn to certain procedural features of protecting the rights of the pledgee when making an executive inscription, as well as to the efficiency of protecting the rights of the pledgee in notarial form. It is concluded that the notarial form of protecting the rights of the pledgee is extremely favorable for him in terms of time.Special legislation on pledges does not directly provide for the possibility for a pledgee to protect their violated rights through administrative protection. The pledgee’s right to use this form of protection exists on the basis of general provisions of legislation and is of a general nature.Self-defense is widely used by pledgees to protect their rights in pledge legal relations. The independent exercise of self-defense measures by pledgees has its limits, which are determined either by law or by contract. Based on the results of the study, the concept of protection of the rights of the pledgee has been formulated, which is understood as activities aimed at restoring the violated, unrecognized, or disputed rights of the pledgee, carried out in special forms by specially created bodies or officials (courts, arbitration courts, notaries, administrative bodies), or by the pledgee itself, with the aim of restoring these rights.
  • Item type:Документ,
    Стилістичні особливості англомовного наукового дискурсу
    (Видавничий дім «Гельветика», 2025) Томчаковська, Ю. О.; Томчаковський, О. Г.; Сташук, Т. І.
    У статті здійснено комплексний аналіз стилістичних особливостей англомовного наукового дискурсу як багаторівневої системи, що поєднує лінгвістичні, риторичні та когнітивно-комунікативні характеристики. Метою дослідження є визначення лексико-граматичних і риторико-стилістичних домінант академічного письма в різних галузях знань та з’ясування впливу нових форматів наукової комунікації й технологій штучного інтелекту на трансформацію академічного стилю. Матеріалом дослідження стали англомовні наукові тексти гуманітарного, юридичного та економічного спрямування, що репрезентують різні типи академічного мислення й дискурсивної практики. Результати аналізу засвідчили, що гуманітарний науковий дискурс відзначається високою термінологічною насиченістю, складною синтаксичною організацією, частим уживанням номіналізацій, засобів епістемічної модальності та аналітичної аргументації. Юридичний дискурс, навпаки, характеризується формалізованістю, доктринальністю, нормативною визначеністю, активним використанням пасивних конструкцій і цитуванням авторитетних джерел, що забезпечує логічну послідовність та об’єктивність викладу. Економічний науковий дискурс тяжіє до лаконізму, практичності та комунікативної ефективності, виявляючи динамічну граматику, активні дієслівні форми й рекомендаційний стиль, спрямований на вироблення рішень і застосування результатів на практиці. Встановлено, що нові формати наукової комунікації (препринти, відкриті журнали, мультимодальні публікації) сприяють стандартизації структури, посиленню прозорості методів, появі декларацій про використання ШІ та формуванню нового типу академічної відповідальності. Сучасний англомовний науковий дискурс розвивається у напрямі технологічності, мультимодальності, міждисциплінарності й підвищеної етичності, що засвідчує перехід від традиційного текстоцентричного стилю до гнучкої, інтерактивної та відкритої моделі наукового спілкування. The article presents a comprehensive analysis of the stylistic features of English scientific discourse as a multi-level system combining linguistic, rhetorical, and cognitive-communicative characteristics. The aim of the study is to identify the lexico-grammatical and rhetorical-stylistic dominants of academic writing across different fields of knowledge and to determine the impact of new forms of scientific communication and artificial intelligence technologies on the transformation of the academic style. The research material consists of English-language scientific texts in the humanities, law, and economics, which represent various types of academic thinking and discursive practice. The findings show that the humanitarian scientific discourse is characterized by high terminological density, complex syntactic organization, frequent use of nominalizations, epistemic modality, and analytical argumentation. In contrast, the legal discourse is marked by formalization, doctrinality, normative precision, active use of passive constructions, and extensive citation of authoritative sources, which ensure logical consistency and objectivity of presentation. The economic and managerial discourse demonstrates conciseness, practicality, and communicative efficiency, featuring dynamic grammar, active verbal forms, and a recommendatory style oriented toward decision-making and the practical application of results. It is established that new formats of scientific communication (preprints, open-access journals, and multimodal publications) contribute to the standardization of structure, the enhancement of methodological transparency, the introduction of AI-use declarations, and the formation of a new type of academic responsibility. Modern English scientific discourse is evolving toward technological support, multimodality, interdisciplinarity, and increased ethical sensitivity, marking the transition from a traditional text-centered model to a flexible, interactive, and open system of scholarly communication.
  • Item type:Документ,
    Реформа європейського договірного права в контексті сталого споживання товарів
    (ДВНЗ "УжНУ", 2025-11) Саванець, Л. М.
    У статті проаналізовані концептуальні аспекти реформи сучасного європейського договірного права в контексті сталого споживання товарів. Особлива увага приділяється дослідженню підвищення екологічної ефективності правового регулювання договірних відносин із купівлі-продажу товарів та дотримання балансу між сприянням сталому розвитку, захистом прав споживачів та належним розподілом ризиків при виконанні договору купівлі-продажу в сучасному європейському договірному праві. Підкреслюється недостатня ефективність положень Директиви 2019/771 про деякі аспекти, що стосуються договорів купівлі-продажу товарів в досягненні мети «озеленення» споживчих ринків. Окремо аналізуються академічні проєкти внесення змін до права ЄС у сфері купівлі-продажу споживчих товарів, що спрямовані на стимулювання реалізації вимоги про ремонт товару як засобу правового захисту у випадку неналежної якості товару, та надання йому, з дотриманням принципу пропорційності, пріоритетного значення в ієрархії прав, визначених у Директиві 2019/771 про деякі аспекти, що стосуються договорів купівлі-продажу товарів. Обґрунтовано, що положення Директиви 2024/1799 про спільні правила, що сприяють ремонту товарів щодо збільшення строку відповідальності продавця у разі невідповідності товару договору та обов’язку продавця товару інформувати споживача про право вибору між ремонтом та заміною, а також про продовження строку відповідальності продавця у випадку реалізації його права на ремонт товару, значно сприятимуть сталому споживанню та функціонуванню кругової економіки. Акцентується на необхідності оцінки справедливості та доцільності надання пріоритету принципам сталого розвитку над індивідуальними інтересами споживача, котрий надаватиме перевагу швидкій заміні товару над його тривалим ремонтом. Зроблено висновок, що попри вжиті заходи, чинна редакція Директиви 2019/771 про деякі аспекти, що стосуються договорів купівлі-продажу товарів, а також, особливості її імплементації державами-членами ЄС, не повною мірою відповідають вимогам, необхідним для ефективного сприяння досягненню цілей сталого розвитку. Директива 2024/1799 про спільні правила, що сприяють ремонту товарів здебільшого орієнтована на стимулювання ринку ремонтних послуг і встановлення обов’язків виробників щодо здійснення ремонту товару неналежної якості. Окрім зміни ієрархії засобів правового захисту та сприяння ремонту товару у разі його невідповідності договору, продовження гарантійного строку, важливо підвищити рівень поінформованості споживачів щодо впливу наслідків їх вибору на довкілля. Надання пріоритетності праву на ремонт товарів з недоліками в системі правових засобів захисту загалом має позитивний екологічний ефект, проте, є лише частковим кроком у напрямі підвищення екологічної ефективності функціонування споживчого ринку. Суттєві зміни в європейському договірному праві, спрямовані на екологізацію споживчого ринку ще попереду. The article analyzes the conceptual aspects for the reform of current European contract law in the context of sustainable consumption of goods. Particular attention is paid to the study of increasing the environmental efficiency of the legal regulation of sales contract and maintaining a balance between promoting sustainable development, consumer protection and appropriate risk allocation in the performance of sales contract in current European contract law. The insufficient effectiveness of the provisions of Directive 2019/771 on certain aspects concerning contracts for the sale of goods in achieving the goal of «greening» consumer markets is emphasized. Separately, academic projects to amend EU law in the field of the sale of consumer goods are analyzed, which are aimed at stimulating the implementation of the requirement for repair of goods as a means of legal protection in non-conforming goods, and giving it, in compliance with the principle of proportionality, priority in the hierarchy of rights defined in Directive 2019/771 on certain aspects concerning contracts for the sale of goods. It is substantiated that the provisions of Directive 2024/1799 on common rules facilitating the repair of goods regarding the extension of the seller’s liability period in the event of lack of conformity of the goods with the contract and the obligation of the seller of the goods to inform the consumer about the right to choose between repair and replacement, as well as the extension of the sellerʼs liability period in the event of the exercise of his right to repair the goods, will significantly contribute to sustainable consumption and the functioning of the circular economy. The emphasis is on the need to assess the fairness and appropriateness of prioritizing the principles of sustainable development over the individual interests of the consumer, who may prefer a quick replacement of the goods instead of its lengthy repair. It is concluded that, despite the measures taken, the current version of Directive 2019/771 on certain aspects concerning contracts for the sale of goods, as well as the features of its implementation by the Member States, do not fully meet the requirements necessary to effectively contribute to the achievement of sustainable development goals. Directive 2024/1799 on common rules facilitating the repair of goods is mainly focused on stimulating the development of the repair services market and establishing obligations on manufacturers to repair non-conforming goods. In addition to changing the hierarchy of legal remedies and encouraging the repair of goods in case of their non-conformity with the contract, extending the warranty period, it is important to increase the level of consumer awareness of the environmental impact of their choices. Giving priority to the right to repair defective goods in the system of legal remedies generally has a positive environmental effect, however, it is only a partial step towards increasing the environmental efficiency for the functioning of the consumer market. Significant changes in European contract law aimed at greening the consumer market are still ahead.