DSpace УжНУ

Нові надходження

• Item type:Документ,

  Trends in glaucoma morbidity in the population of Ukraine and the city of Kyiv

  (ДВНЗ «УжНУ», 2026-09) Melnyk, V.O.; Palamar, B.I.; Мельник, В.О.; Паламар, Б.І.

  Детальніше

  Мета: дослідити 30-річну динаміку показників захворюваності на глаукому населення України та жителів м. Києва. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження слугували офіційні дані Центру громадського здоров’я МОЗ України, Київського міського інформаційно-аналітичного центру медичної статистики та дані Інституту вимірювання показників і оцінки стану здоров‘я (IHME, США) щодо поширеності, первинної захворюваності та показника тягаря хвороб DALY за період 1993–2024 років. У роботі також проаналізовані дані про інвалідність через сліпоту та дані про хворих на глаукому з числа постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС населення м. Києва. У дослідженні використані бібліографічний, статистичний і аналітичний методи. Результати. За 2008–2017 роки по Україні поширеність глаукоми зросла на 8,2%, первинна захворюваність зменшилась на 24,4%. Проте в Києві обидва показники зменшились – відповідно на 8% та на 23,7%. В структурі хвороб ока питома вага глаукоми дещо зросла. Найчастіше хворіють люди старші за працездатний вік, що підтверджує тезу про те, що з віком захворюваність на глаукому зростає, а вік є чинником її розвитку. Поширеність глаукоми має значні регіональні особливості, у т.ч. і через різний віковий склад населення. Але зв’язок між поширеністю, первинною захворюваністю на глаукому та віковими характеристиками (медіанний вік, % осіб 60+) по областях України виявився хоч і прямим, але слабким і невірогідним. Вочевидь населення України старіє. Проведений кореляційний аналіз за період 2010–2021 років встановив прямий, але слабкий і невірогідний зв’язок лише між поширеністю глаукоми в столиці і збільшенням відсотка осіб старше 60 років, а між збільшенням медійного віку і первинною захворюваністю на глаукому встановлено зворотній сильний вірогідний зв’язок. Аналіз даних Інституту IHME показав, що поширеність глаукоми у 2023 році в Україні для населення віком 20+ перевищувала світову на 52%, зокрема в групі жінок – на 82,3%. Оцінка поширеності глаукоми за статтю продемонструвала перевагу жінок над чоловіками в усіх вікових групах в Україні та зворотну світову тенденцію, за винятком населення 20+, де статеві розбіжності у рівнях поширеності глаукоми практично відсутні. Показник тягаря хвороб DALY (на 100 000 населення) продемонстрував позитивну динаміку в усіх віково-статевих групах, як у світі, так і в Україні, за винятком дорослого населення України віком 20 років і старше, зокрема жінок (зростання на 10,1%). Висновки. Отримані дані свідчать про різноспрямовані тенденції, які частково збігаються з результатами опублікованих досліджень у світі. Результати дослідження певною мірою ставлять під сумнів тезу про значний вплив старіння населення на захворюваність на глаукому. Водночас вони спонукають до пошуку інших причин зменшення захворюваності на глаукому, насамперед таких, як обсяги, доступність та якість офтальмологічної допомоги. Поточний та майбутній тягар глаукоми в Україні може бути значно вищим, ніж здається нині, через значну частку випадків у загальній популяції, котрі залишаються невиявленими. Крім того, потрібно враховувати стрімке старіння населення України, труднощі з доступом до кваліфікованої офтальмологічної допомоги та санітарно-просвітницької інформації. Purpose: to analyze the 30-year dynamics of glaucoma morbidity in Ukraine and Kyiv. Materials and methods. The study used official data from the Public Health Center of the Ministry of Health of Ukraine, the Kyiv City Information and Analytical Center for Medical Statistics, and the Institute for Health Metrics and Evaluation (IHME, USA) on glaucoma prevalence, incidence, and disease burden (DALY) for 1993–2024. Disability data due to blindness and statistics on glaucoma Chernobyl-affected persons in Kyiv were also analyzed using bibliographic, statistical, and analytical methods. Results. Between 2008 and 2017, glaucoma prevalence in Ukraine increased by 8.2%, while incidence declined by 24.4%; in Kyiv, both indicators decreased (by 8% and 23.7%, respectively). Older adults were most affected, confirming age as a major risk factor. Regional variations in prevalence were partly explained by demographic differences, yet correlations between age structure and glaucoma indicators were weak and statistically insignificant. IHME data for 2023 showed that glaucoma prevalence Ukrainians aged 20+ exceeded the global rate by 52% (by 82.3% women). Ukrainian women had higher prevalence across all age groups, in contrast to the global pattern. DALY rates improved globally and nationally except Ukrainian adults aged 20+, particularly women (+10.1%). Conclusions. The findings reveal mixed trends that partly align with global evidence but question the assumed strong impact of population aging on glaucoma morbidity. Declining incidence may reflect issues of access, quality, and coverage of ophthalmologic care. Given the rapidly aging population and underdiagnosis, the actual burden of glaucoma in Ukraine may be substantially underestimated.

  Детальніше
• Item type:Документ,

  Особливості мотивації навчання студентів у медичному університеті при емоційно-психологічному навантаженні

  (ДВНЗ «УжНУ», 2026-09) Шевченко, О.М.; Лещенко, Т.О.; Shevchenko, O.M.; Leshchenko, T.O.

  Детальніше

  Мета: вивчення специфіки навчальної мотивації та ступеня мотивації до досягнення успіху серед студентів медичних спеціальностей закладів вищої освіти. Матеріали і методи. У процесі дослідження було застосовано комплексний підхід, що поєднує теоретичні та емпіричні методи наукового пізнання. Теоретичний етап передбачав аналіз, узагальнення та систематизацію наукових джерел з проблематики мотивації, що дозволило окреслити концептуальні засади дослідження та уточнити зміст основних дефініцій. Емпірична частина дослідження ґрунтувалася на використанні стандартизованих методик: «Вивчення мотивів навчальної діяльності студентів» (А. Реан, В. Якунін) та «Мотивація досягнення успіху» (Т. Елерс), що забезпечило можливість комплексного оцінювання мотиваційної сфери особистості. Результати. Аналіз результатів засвідчив, що ефективність формування навчальної мотивації студентів медичного профілю безпосередньо залежить від рівня розвитку внутрішніх мотиваційних чинників, усвідомлення значущості професійної підготовки та сформованості відповідального ставлення до майбутньої діяльності. Встановлено, що, попри домінування окремих зовнішніх мотивів, зокрема прагнення до отримання диплому (35,0% ±3,7%), у загальній структурі мотивації переважають внутрішні та професійно орієнтовані спонукання (71,0%). Водночас виявлено недостатній рівень сформованості внутрішньої пізнавальної мотивації, оскільки лише 4,0% ±1,5% респондентів орієнтовані на отримання інтелектуального задоволення від навчального процесу. Крім того, результати дослідження свідчать, що лише 30,0% ±3,6% студентів характеризуються високим рівнем мотивації досягнення, тоді як половина опитаних (50,0% ±3,9%) демонструє низький рівень прагнення до успіху. Така ситуація вказує на переважання зовнішніх стимулів у навчальній діяльності та недостатній рівень усвідомлення професійної значущості здобутих знань. Висновки. Отримані результати підтверджують необхідність впровадження системного підходу до формування навчальної мотивації, який передбачає інтеграцію педагогічних, психологічних та організаційних впливів, спрямованих на розвиток внутрішньої мотивації та професійної спрямованості особистості. Purpose. The aim of this study is to investigate the specific features of academic motivation and to determine the level of achievement motivation among students of medical specialties in higher education institutions. Materials and methods. The research was conducted using a comprehensive methodological approach that integrates both theoretical and empirical methods of scientific inquiry. The theoretical stage involved a systematic analysis, generalization, and synthesis of contemporary scientific literature on the problem of motivation, which made it possible to define the conceptual framework of the study and clarify the essential characteristics of key constructs related to academic motivation. The empirical part of the research was based on the application of standardized psychodiagnostic tools, namely: «Study of Students’ Learning Motivation» (A. Rean, V. Yakunin) and «Achievement Motivation» (T. Ehlers). These instruments enabled a multidimensional assessment of the motivational sphere of students, including both intrinsic and extrinsic components, as well as the level of aspiration toward academic success. Results. The analysis of the empirical data demonstrated that the effectiveness of academic motivation formation among medical students is closely associated with the development of intrinsic motivational factors, awareness of the importance of professional training, and the formation of a responsible attitude toward future professional activity. The findings revealed that, despite the dominance of certain extrinsic motives – particularly the intention to obtain a diploma (35.0% ±3.7%) – the overall structure of motivation is characterized by the prevalence of intrinsic and professionally oriented motives, which together account for 71.0% of responses. This indicates a generally positive tendency toward the formation of professional identity and value-based orientation in learning. However, the study also identified a relatively low level of intrinsic cognitive motivation. Only 4.0% ±1.5% of respondents reported being motivated by intellectual satisfaction derived from the learning process itself. This suggests that, for the majority of students, learning is not yet perceived as a self-sufficient value, but rather as a means to achieve external goals. In addition, the results indicate that only 30.0% ±3.6% of students demonstrate a high level of achievement motivation, characterized by a strong desire to succeed, goal orientation, and persistence in overcoming academic challenges. In contrast, 50.0% ±3.9% of respondents exhibit a low level of achievement motivation. This imbalance points to a discrepancy between formal and substantive aspects of students’ motivational structures. While students recognize the importance of obtaining a degree, many lacks a deep understanding of the professional significance of their studies and the role of academic knowledge in future clinical practice. Conclusions. The results of the study confirm the necessity of implementing a systematic approach to the development of academic motivation among medical students. Such an approach should involve the integration of pedagogical, psychological, and organizational strategies aimed at enhancing intrinsic motivation and strengthening professional orientation. In particular, it is essential to create educational environments that foster autonomy, competence, and relatedness, as well as to apply interactive and practice-oriented teaching methods that increase students’ engagement and promote meaningful learning. Strengthening the internalization of professional values and developing achievement motivation should be considered key priorities in the training of future healthcare professionals.

  Детальніше
• Item type:Документ,

  Сприйняття здоров’я, поведінкові фактори та формування здорового способу життя студентів: результати перехресного спостережного дослідження

  (ДВНЗ «УжНУ», 2026-09) Хмель-Дунай, Г.М.; Хмель, О.С.; Chmel-Dunaj, G.M.; Khmel, O.S.

  Детальніше

  За останнє десятиліття стан здоров’я молоді в Україні значно погіршився через повномасштабну війну, соціально-економічну нестабільність та перевантаження освітньої системи. Студенти є вразливою категорією, яка часто стикається з високим рівнем стресу, низькою фізичною активністю та недостатньою обізнаністю щодо збереження здоров’я. Метою дослідження було проаналізувати сприйняття студентами здоров’я, їх поведінкові звички, пов’язані зі здоровим способом життя, а також виявити ключові фактори, що впливають на їхнє формування. Матеріали і методи. Дане перехресне спостережне дослідження було проведене у квітні 2025 року на базі Дніпровського гуманітарного університету, м. Дніпро. У ньому взяли участь 68 студентів спеціальності «Психологія» (35 студентів другого курсу та 33 студенти четвертого курсу). Було застосовано авторську анкету, що включала в себе 20 закритих питань. Статистичний аналіз проводився із використанням критерію χ² (р<0,05). Результати. 100% респондентів були зацікавлені у власному здоров’ї. Cтуденти четвертого курсу частіше проходили медогляди (83,3%), зверталися до лікарів та батьків як джерел інформації (p = 0,003), обговорювали здоров’я в родині (87,5%, p = 0,04) і вважали себе прикладом для наслідування (40,7%, p = 0,015). Також вони частіше обирали спорт і улюблені заняття як ресурс відновлення (p = 0,001). Висновки. Ставлення студентів до свого здоров’я суттєво змінюється протягом перших чотирьох років навчання. Старші студенти демонструють вищу поінформованість, більшу відповідальність за власне здоров’я, активніше користуються перевіреними джерелами інформації та надають перевагу здоровим стратегіям відновлення. Водночас студенти другого курсу потребують додаткових освітніх і психологічних інтервенцій для формування стійких здорових звичок. Over the past decade, the health status of young people in Ukraine has significantly deteriorated due to the full-scale war, socio economic instability, and increased psychological and educational burden. University students represent a particularly vulnerable population group, as they are exposed to high levels of stress, insufficient physical activity, disrupted sleep patterns, and limited awareness of effective health-preserving behaviors. In these conditions, understanding how students perceive health, which behavioral strategies they adopt, and how these patterns change throughout the course of higher education becomes critically important. Purpose. The purpose of this study was to conduct a comprehensive analysis of students’ health perceptions, behavioral factors, and the formation of a healthy lifestyle, as well as to identify differences between students at different stages of university education and the key factors influencing these changes. Materials and methods. A cross-sectional observational study was conducted in April 2025 at Dnipro Humanitarian University (Dnipro, Ukraine). The study sample consisted of 68 full-time undergraduate students majoring in Psychology, including 35 second year students and 33 fourth-year students aged 18–22 years. Participation was voluntary, anonymous, and approved by the university’s ethics committee in accordance with the Declaration of Helsinki. Data were collected using an author-developed questionnaire comprising 20 closed-ended questions. The questionnaire covered four thematic domains: (1) awareness of basic health concepts, (2) attitudes toward health-preserving practices, (3) personal behavioral habits related to a healthy lifestyle, and (4) expectations regarding health support within the educational environment. Statistical analysis was performed using the chi-square (χ²) test to compare response frequencies between groups, with statistical significance set at p < 0.05. Results. All respondents (100%) reported interest in their own health. However, significant differences were identified between second- and fourth-year students across multiple indicators. Fourth-year students were significantly more likely to undergo regular medical examinations (83.3%), rely on physicians and parents as primary sources of health information (p = 0.003), discuss health related issues within the family (87.5%, p = 0.04), and consider themselves a role model for a healthy lifestyle (40.7%, p = 0.015). Older students also demonstrated more adaptive recovery strategies, more frequently identifying physical activity and engagement in favorite activities as key resources for restoring well-being (p = 0.001). They were more likely to feel rested in the morning (76.6% vs. 30%, p = 0.002), indicating better time management and sleep regulation. In contrast, second-year students more often relied on external role models, such as public figures, and demonstrated higher levels of stress and less stable health-related habits. Family context also played a significant role: fourth-year students were more likely to live in a complete family structure (80% vs. 40%, p = 0.003) and perceive their parents as examples of a healthy lifestyle (75% vs. 36.4%, p = 0.002). Conclusions. The findings indicate that students’ attitudes toward health and health-related behaviors undergo substantial transformation during the first four years of university education. Senior students demonstrate higher levels of health awareness, greater personal responsibility, increased reliance on credible information sources, and a preference for adaptive, health-promoting behaviors. At the same time, second-year students require targeted educational and psychological interventions aimed at stress management, habit formation, and health literacy. The results emphasize the need for a comprehensive, institution-wide approach to health promotion in higher education, integrating educational programs, family and social support, and supportive campus environments to foster sustainable healthy lifestyles among students.

  Детальніше
• Item type:Документ,

  Аналіз рівня психічного здоров’я української молоді віком 17–24 роки в умовах воєнного стану

  (ДВНЗ «УжНУ», 2026-09) Тимчик, О.В.; Савченко, В.М.; Коваленко, О.О.; Стешенко, А.О.; Tymchyk, O.V.; Savchenko, V.M.; Kovalenko, O.O.; Steshenko, A.O.

  Детальніше

  Статтю присвячено актуальній проблемі оцінки рівня психічного здоров’я української молоді (17–24 роки) в умовах тривалого воєнного стану, що критично важливо для збереження людського капіталу країни. Мета дослідження полягала в установленні особливостей психічного здоров’я студентів закладів вищої освіти м. Києва, а також визначенні впливу на нього статі, рівня рухової активності й зміни місця проживання. Матеріали та методи. Проведено проспективне вибіркове обсерваційне дослідження за участю 316 осіб (72,2% – жінки) протягом 2024–2025 років. Стан психічного здоров’я оцінювався однократно за допомогою стандартизованих скринінгових тестів: шкали депресії Бека (BDI), шкали генералізованого тривожного розладу (GAD-7), опитувальника розладів настрою (MDQ), опитувальника ПТСР (PCL-5) і шкали PANSS. Статистична значущість визначалася на рівні p < 0,05. Результати. Установлено, що більше половини обстежених (понад 56%) мають ознаки тривожності, а клінічно значущі порушення (ПТСР, депресія, розлади настрою) виявлено в понад 25% молоді, а саме: У жінок виявлено більшу вразливість і вищий ризик розвитку ПТСР (29,9% проти 15,9% у чоловіків, p < 0,05). Недостатня рухова активність – погіршувала всі показники, асоціюючись із вищою частотою депресії, значної тривожності, розладів настрою та ПТСР (p < 0,001). Зміна місця перебування (внутрішня або зовнішня міграція) пов’язана з вищим ризиком розвитку ПТСР (p<0,05). Висновки. Жінки й особи з недостатньою руховою активністю є найбільш вразливими групами. Рухова активність є важливим протективним чинником. Отримані дані надають науково обґрунтовану основу для розробки цільових, гендерно-чутливих і поведінково-орієнтованих програм психосоціальної підтримки серед української молоді. The article is devoted to the topical issue of assessing and analyzing the mental health of Ukrainian youth (aged 17–24) in conditions of prolonged martial law, which is critically important for the formation of strategies for psychosocial support and preservation of the country‘s human capital. It has been determined and substantiated that a significant proportion of the young people surveyed (over 25%) have clinically significant signs of mental health disorders, including anxiety, PTSD, and mood disorders. At the same time, female gender and insufficient physical activity are the most pronounced aggravating factors (risk factors) for the development of these conditions. Empirical data have been obtained that indicate the important protective role of sufficient physical activity in maintaining the mental health of young people in wartime. The results of the study provide a scientifically sound basis for the development of targeted, gender-sensitive, and behavior-oriented programs for psychosocial support and prevention of mental disorders among Ukrainian youth. Purpose. Comprehensively establish the characteristics and severity of mental health disorders (depression, anxiety, mood disorders, PTSD, and psychopathological syndromes) among students aged 17–24 studying at higher education institutions in Kyiv under martial law, as well as to determine how these indicators are influenced by factors such as gender, level of physical activity, and experience of relocation after February 2022. Materials and methods. A prospective selective observational study was conducted between January 2024 and September 2025. The study population consisted of 316 civilians (88 men and 228 women) aged 17–24 years. Data were collected once using an anonymous questionnaire. The associations between mental disorders and factors (gender, physical activity, displacement status) were studied using Pearson‘s criterion. Results. A general analysis showed that most young people (58.2–74.7%) did not have clinically significant manifestations of depression, PTSD, mood disorders, or psychopathological syndromes. However, the level of anxiety was high: only 43.4% of those surveyed did not have anxiety, and 20.9% had clinically significant (moderate/severe) symptoms. It was also found that clinically significant mental health disorders were observed in: PTSD – 26.0% (82/316) of cases, mood disorders – 25.3% (80/316) of cases, depression – 19.3% (61/316) of cases. Key influencing factors: 1. Women, who more often have moderate anxiety (p<0.05) and a higher incidence of PTSD (29.9% vs. 15.9% in men, p<0.05). 2. With insufficient physical activity, all types of disorders were recorded significantly more often compared to individuals with sufficient activity: mild depression (33.3% vs. 12.7%, p<0.001), significant anxiety (12.5% vs. 3.3%, p<0.01), signs of PTSD (41.7% vs. 21.3%, p<0.001), and significantly pronounced psychopathological syndromes (12.5% vs. 4.1%, p<0.05). 3. Displacement (both internal and temporary departure abroad) significantly increased the risk of developing PTSD (33.3% and 36.8%, respectively, compared to 21.0% in those who did not move, p<0.05). Conclusions. The highest level of vulnerability is observed among women and people with low levels of physical activity. The data obtained emphasize the importance of not only providing psychological assistance, but also integrating sufficient physical activity (150 minutes of moderate or 75 minutes of intense exercise per week) into psychosocial support programs to increase the psychological resilience of young people in the context of ongoing conflict.

  Детальніше
• Item type:Документ,

  Біоімпедансний аналіз показників компонентного складу тіла здорових осіб молодого віку залежно від вихідного соматотипу

  (ДВНЗ «УжНУ», 2026-09) Сливка, Ярослава Іванівна; Савка, Юліанна Михайлівна; Крічфалушій, Оксана Павлівна; Фекета, Володимир Петрович; Мороз, Олег Олегович; Slyvka, Ya.I.; Savka, Yu.M.; Krichfalushii, O.P.; Feketa, V.P.; Moroz, O.O.

  Детальніше

  Мета дослідження. Провести біоімпедансний аналіз показників компонентного складу тіла здорових осіб молодого віку залежно від вихідного соматотипу. Матеріали та методи. Обстежено 307 практично здорових студентів віком 18–22 роки. Компонентний склад тіла визначали методом біоімпедансного аналізу з використанням аналізатора Tanita (Японія). Оцінювали індекс маси тіла (ІМТ), відсоток жирової маси (BF, %), вісцеральний жир (VF, ум. од.), відносний вміст м’язової маси (MM, %), частку скелетної мускулатури (SM, %), саркопенічний індекс (SI) та фазовий кут (ФК). Аналіз проводили з урахуванням соматотипу та статі обстежених. Результати. Встановлено, що у 37,5% хлопців та 52,6% дівчат переважає стандартний соматотип, який характеризується збалансованим співвідношенням жирової та м’язової маси. У студентів із підвищеним вмістом жирової тканини виявлено зростання рівня ІМТ, BF% та VF, особливо у хлопців, що вказує на ризик розвитку метаболічних порушень вже у ранньому молодому віці. Поряд з цим, виявлено значну частку студентів, індекс маси тіла яких знаходився в межах норми, проте у них встановлено зниження частки м’язової маси, що підтверджено зниженням SM, %, SI та ФК, показника, який асоціюється із порушенням цілісності клітинних мембран, силою та якістю м’язів. Зниження вказаних показників було більш вираженим у дівчат, що може свідчити про приховану саркопенію, навіть при нормальних значеннях ІМТ. Висновки. Індекс маси тіла не дозволяє об’єктивно оцінити жиро-м’язове співвідношення та ранні метаболічні ризики. Використання біоімпедансного аналізу з урахуванням соматотипу та статі дає можливість виявити приховані порушення компонентного складу тіла, зокрема надлишок вісцерального жиру та дефіцит м’язової маси у молодих осіб. Body mass index (BMI) remains the most common indicator of body weight assessment, but it does not take into account the ratio of fat and muscle components, the level of visceral fat and hydration of the body. This limits its informativeness for early detection of metabolic disorders, sarcopenia and hidden obesity, especially in young people with normal BMI. In this regard, the use of bioimpedance analysis (BIA) taking into account somatotype and gender is relevant. Purpose. The aim of the study was to conduct a bioelectrical impedance analysis of body composition parameters in healthy young people depending on the initial somatotype. Materials and methods. 307 practically healthy students aged 18–22 (228 girls and 79 boys) were examined. Body composition was determined by bioimpedance analysis using a TANITA MC-780 MA analyser (Japan). BMI, percentage of fat mass (BF, %), visceral fat (VF, conventional units), relative muscle mass (MM, %), skeletal muscle mass (SM, %), sarcopenic index (SI), total water content (TBW, %) and phase angle (PA) were determined. Somatotypes were classified according to the 9-level Physique Rating scale. To interpret the obtained data, we used reference values for indicators based on age and gender, as recommended by the equipment manufacturer (Tanita, Japan) and international standards for body composition assessment. Statistical processing was performed using the Minitab 21.3.1 package. To describe the data, mean values and standard deviations (M ± SD) were calculated. Results. It was found, that 37.5% of boys and 52.6% of girls have a standard somatotype, which is characterised by a balanced ratio of fat and muscle mass. Students with increased fat content (“High Fat/ Average Muscle” and “High Fat/ High Muscle” somatotypes) showed an increase in BMI, BF% and VF, especially in boys, indicating a risk of developing metabolic disorders at an early young age. At the same time, a significant proportion of students with „Average Fat/Low Muscle“ and „Low Fat/Low Muscle“ somatotypes were found to have a body mass index within the normal range, but they had a reduced ratio of muscle mass, as confirmed by a decrease in percentage of skeletal muscle, sarcopenic index and phase angle, an indicator, that is associated with impaired cell membrane integrity, muscle strength and quality. According to the European consensus EWGSOP2 (European Working Group on Sarcopenia), a sarcopenic index < 7.0 kg/m² in young men and < 5.5 kg/m² in young women is considered as sarcopenia. Our study found a critical decrease in SI in boys with the „Average Fat/Low Muscle“ and „Low Fat/Low Muscle“ somatotypes (SI = 7.0 and 6.8 kg/m2). As for young women, the signs of sarcopenia were found in girls with the same somatotypes (SI = 5.3 and 5.1 kg/m²). Conclusions. Bioelectrical impedance analysis, accounting for somatotype and gender, is an informative tool for detecting hidden imbalances in the fat-to-muscle ratio in young, practically healthy individuals. The use of BIA allows to identify sarcopenic states, reduced cellular functional activity and increased metabolic risks by the excess visceral fat which are not determined when using BMI alone. The results justify the feasibility of implementing body composition analysis into routine preventive screenings for the student population.

  Детальніше