Землі і волості «Повісті минулих літ»: спроба подолання кабінетних стереотипів

Abstract

Чи не єдиною політико-адміністративною реальністю в Руській державі (крізь призму "Повісті временних літ"), про яку ми можемо впевнено говорити, була волость. Волость – володіння князя. Вона могла включати в себе одне або декілька міст (можливо, сіл). Теза про „волость”, як територію, яка знаходилась навколо міста і була підпорядкована йому, не знаходить підтвердження в письмових джерелах. В „Повісті...” „град” і „волость” ототожнюються. Отже, найбільш прийнятною загальною моделлю структури політико-адміністративного устрою Київської Русі ІХ – ХІ століть є така схема: „Руська земля” – „волость” – „град”. Під „Руською землею” мається на увазі сама Руська держава, під „волостю” – володіння того чи іншого князя, а під „градом” – конкретна територіальна підвластна одиниця. До цього основного структурного ядра можна додати „землю” у значенні територіально-етнічної одиниці з високим ступенем політичної самостійності, та й те на певному етапі історії Руської держави.