Реальні та потенційні адміністративні посади у Київській Русі кін. ІХ – поч. ХІІ ст.

Abstract

Автор виділяє сім наступних адміністративних посад у Київській Русі кін.ІХ – поч.ХІІ ст.: посадник, вірник, митник, мечник, староста, конюх, огнищанин. Причому щодо двох останніх через брак достатніх фактів, що підтверджують їх адміністративні функції, існують певні сумніви. Джерела не дають підстав стверджувати, що воєвода, соцький, десяцький, тисяцький та тіун були адміністративними посадами. Проте потенційно вони могли отримувати посади, пов'язні з адміністративним управлінням, але вже виступаючи тут в новій якості. В кінці скажемо, що особливістю князівської адміністрації було те, що вона, по-перше, цілком залежала від князя (крім князів-посадників), а, по-друге, її склад та функції не були постійними. У будь-який момент все управління міг безпосередньо здійснювати князь. Це може говорити і про слабкість органів адміністративного управління, і про їх нерозвиненість.