ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАХВОРЮВАНОСТІ МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ НА РАК МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ

Abstract

Вступ: Рак молочної залози (РМЗ) в Україні посідає перше місце в структурі онкологічної захворюваності жіночого населення та смертності від злоякісних новоутворень (19,6% та 20,2% відповідно, дані 2014 р.). Простежується тенденція до зростання захворюваності на РМЗ по географічному вектору, спрямованому із Заходу на Схід та з Півночі на Південь. Є певні відмінності в захворюваності на РМЗ в межах окремої адміністративно-територіальної одиниці, однією з яких є різниця в показниках захворюваності міського та сільського населення. Можна простежити також симетричні тренди захворюваності на РМЗ серед міського населення адміністративних центрів географічно віддалених регіонів України. Мета: Проведення порівняльного аналізу захворюваності на РМЗ жіночого населення в адміністративному центрі Придніпровсько-Донецького інтенсивного промислового регіону (м. Дніпропетровськ) та Закарпаття (м. Ужгород), який за природно-кліматичними умовами належить до рекреаційної зони, а також оцінка можливого негативного впливу інших факторів, крім інтенсивності техногенного навантаження на оточуюче середовище. Матеріали і методи: Опрацьовані дані державної статистичної звітності за формами Ф-7 та Ф-35 та база даних Національного канцер-реєстру України. Розглянуті грубі інтенсивні показники захворюваності на РМЗ та дорічної смертності у адміністративних центрах в порівнянні із узагальненими показниками відповідних областей за аналогічний період часу. Результати: Онкоепідемічна ситуація у адміністративних центрах є стабільно несприятливою у порівнянні із обласними показниками. Середньорічний рівень захворюваності на РМЗ в Ужгороді за період 2010 – 2014 рр. становив 77,3 о/оооо, в той-же час обласний показник був на 41,4% нижчим і дорівнював 45,3 о/оооо жіночого населення. Аналогічні тенденції виявлені у Дніпропетровській області та адміністративному центрі – м. Дніпропетровську. Середньорічна захворюваність на РМЗ там становила 84,9 о/оооо при нижчому на 17,6% обласному показнику – 70,0 о/оооо жіночого населення. Отже, підвищений рівень захворюваності жіночого населення на РМЗ в обласних центрах України, розділених понад тисячею кілометрів, залежить не лише від рівня техногенного навантаження. Суттєвим фактором є зміна гендерної поведінки міських жінок - відтермінування першої вагітності та пологів на більш старший вік, обмеження кількості пологів, штучні переривання вагітності, нераціональна контрацепції, відмова від грудного вигодовування немовлят, високий рівень стресу. Висновки: Зареєстроване стійке перевищення рівня захворюваності жіночого населення на РМЗ в адміністративних центрах над середньо-обласними показниками у географічно віддалених регіонах України. Вірогідним чинником підвищення рівня захворюваності міського жіночого населення на РМЗ може бути зміна гендерної поведінки в процесі урбанізації.