Звіт щодо оцінки ефективності заходів регіональних цільових соціальних програм з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, які реалізовувались протягом 2009–2016 років у Закарпатській області

Abstract

Мета. Метою дослідження є оцінка відповіді області на епідемію ВІЛ-інфекції/СНІДу та розробка рекомендацій щодо формування регіональної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2019–2023 рр. Результати проведеної оцінки слугуватимуть джерелом стратегічної інформації для підготовки цієї цільової соціальної програми. Матеріали та методи. У дослідженні оцінки ефективності заходів програм забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009–2016 рр. використовувалися підходи та рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я. Оцінка складалась з двох компонентів – кількісного (у формі «кабінетного дослідження») та якісного, який впроваджувався у формі регіональної зустрічі ключових інформантів. Подальші етапи включали синтез даних, підготовку звіту, презентацій та публікацій, а також їхнє поширення. Висновки. У Закарпатській області спостерігається початкова стадія епідемії ВІЛ-інфекції/ СНІДу. Запровадження антиретровірусної терапії (АРТ) призвело до зниження показників, пов’язаних з випадками смертності серед ЛЖВ, однак охоплення АРТ в області є недостатнім. Покращився стан охоплення ВІЛ-позитивних осіб диспансерним медичним наглядом. Високим залишається рівень реєстрації нових випадків ВІЛ-інфекції на пізніх (третій-четвертій) клінічних стадіях, що, в свою чергу, знижує клінічну та епідеміологічну ефективність АРТ і її вплив на стан епідемії в області. Трудові мігранти та їхні постійні статеві партнери залишаються ключовою групою населення щодо поширення епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу на території Закарпатської області. Частка даної групи в структурі нових випадків ВІЛ-інфекції серед дорослих складає близько 60%. Заходи, які впроваджуються щодо профілактики, залучення до тестування на ВІЛ трудових мігрантів та їхнього найближчого оточення, охоплення медичним наглядом ВІЛ-інфікованих представників даної групи, існують, але їх недостатньо. Необхідно розширити та удосконалити їхнє охоплення послугами, в тому числі, шляхом активного залучення медичних працівників первинної ланки надання медичної допомоги та неурядових організацій. Стабільно низький рівень реєстрації нових випадків ВІЛ-інфекції серед ЛВІН підтверджує ефективність профілактичних програм та їх вплив на формування безпечної ін’єкційної поведінки. Однак, охоплення представників КГН профілактичними послугами силами НУО в Ужгороді потребує розширення – послуги надаються лише представникам груп ЛВІН та ОСБ. ЧСЧ не мають можливості отримання профілактичних послуг. В інших регіонах області ВІЛ-сервісні НУО не працюють. Рекомендації для національного рівня. Для забезпечення виконання в області вимог стратегії «90-90-90» слід розробити єдину для всіх регіонів методику та оптимальний механізм розподілу квот на фінансування державних програм діагностики та лікування, які б враховували епідемічну ситуацію та оціночну кількість ЛЖВ. Для забезпечення впливу профілактичних програм для КГН на розвиток епідемії в області необхідно підтримувати ініціативи обласних НУО щодо реалізації профілактичних програм по всій області та серед представників усіх КГН (ЧСЧ, ЛВІН, ОСБ, трудові мігранти та їхні постійні статеві партнери). Для забезпечення затвердження регіональної профільної програми і виділення фінансування слід створити систему адвокації своєчасної розробки та затвердження регіональних програм з відповідним фінансуванням.