Проблема художньої творчості у спадщині Д. Овсянико-Куликовського

Abstract

Стаття присвячена дослідженню місця науки і мистецтва. Це стало теоретичною передумовою подальших наукових розвідок у сфері психології творості Д. Овсянико-Куликовського. Головна увага в статті приділяється узагальненням усіх попередніх наукових зацікавлень мислителя, що виявляється у спробі синтезу філософії, соціології, психології та природничих наук. Д. Овсянико-Куликовський доводить тісний зв'язок науки і мистецтва, який виявляється у прагнення до істини. Мислитель розвиває ідею єдності науки та мистецтва і уточнює понятійний апарат наукового дослідження художньої творчості. Д. Овсянико-Куликовський розробляє власну класифікацію досліджуваного явища. В межах своєї класифікації виділяє спостережувану та експериментальну творчість. Такий підхід був обумовлений, з одного боку, властивим йому психологізмом, а з іншого - необхідністю показати місце та призначення художньої творчості в загальній еволюції людської психіки та людини загалом.

The article investigates the place of science and art. This became the theoretical precondition for further scientific studies in the psychology of D. Ovsyaniko-Kulikovskyi`s creativity. The main focus of the article is given to generalization of all previous scientific interests of thinker, manifested in an attempt of connecting philosophy, sociology, psychology and science. D. Ovsyaniko-Kulikovskyi shows the close relationships between science and art, which is manifested in the pursuit of truth. Thinker develops the idea of the unity of science and art and clarifies the conceptual framework of the scientific study of art. D. Ovsyaniko-Kulikovskyi develops his own classification of the phenomenon. His classification identifies observable and experimental work. This approach was due, on the one hand, the inherent psychologism, on the other, the need to show the place and importance of art in the overall evolution of the human mind and the human in general.