Особливості проведення реабілітаційних заходів для пацієнтів з хворобою Альцгеймера

Abstract

Деменція є однією з основних проблем охорони здоров’я серед людей похилого віку у всьому світі. Хвороба Альцгеймера (ХА) становить близько 70% усіх випадків деменції, що разом з іншими нейродегенеративними захворюваннями (хвороба Паркінсона та множинний склероз), судинними захворюваннями та інфекціями формують групу незворотніх форм деменції. Поширеність ХА різко зростає після 65 років та повинна бути віддиференційована від інших видів деменції: судинна деменція, деменція з тільцями Леві, хвороба Паркінсона з деменцією, лобно-скронева деменція та зворотні деменції. Діагноз ХА передбачає наявність клінічних ознак порушення пам’яті (неможливість запам’ятовувати нову інформацію чи відтворювати вже вивчену) та наростаючого погіршення хоча б однієї з когнітивних сфер (наприклад у вигляді афазії, апраксії та агнозії) у мірі, в якій вони викликають порушення соціальної та професійної діяльності. Досить поширеними є порушення у сфері мовлення, особистості та суджень, сенсорно-моторних функцій разом з втратою пам’яті.