Білі плями пам’яті на темному тлі історії (за романом " Дім для дома" Вікторії Амеліної)

Abstract

У запропонованій статті порушено проблему ревіталізації пам‘яті минулого, яке було витіснене на культурні марґінеси радянською ідеологією. На прикладі одной- менного роману Вікторії Амеліної, авторка дослідження вдається до ревізії тих гумані- стичних цінностей, які визначають специфіку індивідуальної та національної ідентич- ності: родинних традицій, пам‘яті роду, етнічної групи, міста. Важливою темою, що визначає меморіастичний характер сучасної національної культури є травматичний досвід, якого українці зазнали у вирі тоталітарної дійсності ХХ століття. Ав- торка «Дому для Дома» порушує ті концептуальні засади пам‘яті минулого, які логічно впи- суються у річище сучасних соціогуманітарних досліджень пострадянської культури. Ідеться про особливості сучасного культурного переосмислення травматичних подій того часу (на- цистської та радянської окупації, війни, Голодомору, Голокосту, так званої інтернаціоналі- зації) та їх поколіннєвої рецепції.

In suggested article we can find the revision of the memory of the past that was suppressed from the cultural discourse by the Soviet ideology. After the novelHome for Dom of Victoria Amelina, the author of the research tries to revise these humanistic values, which determine the specific of individual and national identity. Among them: family traditions, memory of the genus, of ethnic group, of the city. An important theme that determines memorial character of the national culture is traumatic experience of the totalitarian reality of the XXth century. V. Amelina violates those conceptual foundations of the memory of the past, which occupy a significant place in contemporary researching of the post-Soviet culture. The author of the article pays a special attention to peculiarities of the process of rethinking of traumatic events of that time, such as Nazi and Soviet occupation, the war, Holodomor, Holocaust, so-called internationalization, and theirs generational reception