Сон як один із чинників впливу на якість життя людини

Abstract

Сон – фізіологічний стан головного мозку, нервової системи і організму, що характеризується різким зниженням рухливості, слабкою реакцією на зовнішні подразники і особливою активністю нейронів головного мозку. Сон − періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники. Основною функцією сну є відновлення фізичних та психічних сил, що дає можливість найкраще адаптуватись до зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовищ. Вища координація вісцеральних функцій здійснюється під час сну за участю кори мозку. Зважаючи на таку важливість значення сну, його структура є дуже вразливою і може змінюватись під впливом безлічі факторів (порушення режиму сну, стрес, температура зовнішнього середовища, психосоматичні захворювання, вживання фармацевтичних засобів та ін.), а це може дуже серйозно позначитись на здоров’ї в цілому. Сон – це чергування функціональних станів головного мозку, тому думку про те, що він є «відпочинком» головного мозку можна сміливо вважати хибною. За останні роки дуже часто почали використовувати термін «якість життя пов’язана зі здоров’ям». У сучасній охороні здоров’я оцінка якості життя людей розглядається як інтегральна характеристика її стану, що складається з фізичного, психологічного, соціального компонентів. За останнє десятиліття спостерігається наростання погіршення стану здоров’я, що обумовлено високим навантаженням на роботі, хронічним стресом, гіподинамією, погіршенням якості харчування та характеру сну, що призводить до погіршення фізичного і нервово-психічного здоров’я. Розлади сну – це одна із найбільш частих скарг, з якими зустрічається лікар. Майже третина дорослого населення відчуває тимчасові чи постійні труднощі, що пов’язані з розладами сну. Згідно з результатами одного з опитувань, яке було проведено в США інститутом Геллапа, 36% дорослих людей мають проблеми зі сном, із яких 9% є хронічними, а 27% − гострими. Згідно Міжнародній класифікації розладів сну (третє видання), безсоння визначається як суб’єктивні скарги на складності ініціювання сну, труднощі підтримки сну, або пробудження рано вранці, які відбуваються протягом мінімум 3 ночей на тиждень, не менше 3-х місяців, і пов’язані зі значними наслідками в денний час. Приклади цих наслідків в денний час включають труднощі з концентрацією уваги, розлади настрою, втому і побоювання щодо порушень сну у майбутньому. Мета. Проаналізувати наскільки сон впливає на здоров’я людей та на якість життя вцілому.