Теоретико-методологічні засади дослідження історії повсякденності

Abstract

У статті розглядаються загальні аспекти і тенденції вивчення історії повсякденності як перспектив- ної галузі історичної науки, за допомогою якої з'являється можливість реконструювати повноцінну картину життя «маленької» людини різних епох, акцентувати увагу на її внутрішньому світі, її проблемах, способах їх подолання тощо. При цьому в орбіту наукового інтересу починає входити й повсякдення представників різних соціальних категорій та верств населення. Так виникають поняття «соціологія повсякденності», «естетика повсякденності», «культура повсякденності» та інші. «Атмосферна» присутність повсякдення в усіх сферах життя людини і суспільства досягається шляхом соціально-історичного аналізу. Завдяки інтегративному характеру сфера повсякденності теоретично може зв'язати всі інші світи людської життєдіяльності в єдину картину, але практично реалізувати такий історичний синтез украй важко через недостатність у ній макро- історичної аналітики.

В статье рассматриваются общие аспекты и тенденции изучения истории повседневности как пер- спективного направления исторической науки, с помощью которого появляется возможность реконструировать полноценную картину жизни «маленького» человека разных эпох, акцентировать внимание на его внутреннем мире, его проблемах, способах их преодоления и т. п. При этом в орбиту научного интереса начинает входить и повседневность представителей различных социальных категорий и слоев населения. Так возникают понятия «социология повседневности», «эстетика повседневности», «культура повседневности» и другие. «Атмосфер- ное» присутствие повседневности во всех сферах жизнедеятельности человека и общества достигается путём социально-исторического анализа. Благодаря интегративному характеру сфера повседневности теоретически может связать все другие сферы человеческой жизнедеятельности в единую картину, но практически реализовать такой исторический синтез крайне трудно из-за недостаточности макроисторической аналитики.

The article deals with the general aspects and tendencies of studying the history of everyday life as a perspective branch of historical science, through which it is possible to reconstruct a complete picture of the life of «small» people of different ages, to focus on its inner world, its problems, ways of overcoming them, etc. At the same time in the orbit of scientific interest begins to enter and everyday representatives of different social categories and the population. Thus, the concept of «sociology of everyday life», «aesthetics of everyday life», «culture of everyday life», etc., arises. «Atmospheric» presence of everyday life in all other active spheres of man and society makes possible the comprehensiveness of socio-historical analysis. Due to the integrative nature, the sphere of everyday life can theoretically link all other worlds of human life into a single picture, but practically realizing such a historical synthesis is extremely difficult due to the lack of macrohistorical analytics in it.