«Ми – всі сліпці. Бредемо у майбутнє навпомацки. Зрячі тільки в минуле»: динаміка пам’яті у романістиці Докії Гуменної

Abstract

У статті проаналізовано специфіку трансформації пам’яті у романах «Діти Чумацького Шляху», «Хрещатий Яр», «Золотий плуг», «Скарга майбутньому», виявлено авторську інтерпретацію Голодомору та Голокосту та їх вплив на спогади письменниці, досліджено рецепцію минулого на різних часових проміжках. Романістика Докії Гуменної розглядається як унікальний наратив воєнного часу, центральною проблемою якого стає взаємозалежність індивідуальної та колективної пам’яті, опрацювання травми та подолання ностальгії. Особливу увагу звернено на порівняння мемуарів «Дар Евдотеї» з сюжетною основою романів письменниці. Дослідження дозволяє простежити, як творчість Д.Гуменної розширює тематичні особливості українського еміграційного роману другої половини ХХ століття.

The article provides analysis of specific features of transformation of the memory in novels ‘Dity Chumatskoho Shliakhu, ‘Khreshchatyi Yar’, ‘Zolotyi pluh’, ‘Skarha maibutnomu’, defines author’s interpretation of Holodomor and Holocaust and their impact on the memories of the writer, investigated reception of the past at various time intervals. Dokiia Humenna’s novels are regarded as a unique narrative of the wartime with the central problem of interdependence of individual and collective memory, processing of trauma and overcoming nostalgia. Special attention is paid on comparison of memoirs ‘Dar Yevrotei’ with storyline basis of the writer’s novels. The study allows to observe as Dokiia Humenna creativity expands thematic features of the Ukrainian emigrational novel of the 2nd half of the XX century. Keywords: memory, nostalgia, trauma, representation of the past, national identity.