Проблема готовності майбутніх соціальних працівників до науководослідницької діяльності

Abstract

У статті досліджується проблема готовності майбутніх соціальних працівників до науково-дослідницької діяльності. Встановлено, що в педагогічній теорії і практиці відсутні цілісні дослідження сутнісних характеристик та структури готовності соціальних працівників до виконання наукових досліджень. Метою статті є вивчення суті та змістової структури готовності соціальних працівників до науково-дослідницької діяльності. Методи дослідження: аналіз наукової літератури, систематизація (для з’ясування ключових понять дослідження), узагальнення (з метою формування авторських висновків). Встановлено, що готовність майбутнього соціального працівника до науково-дослідницької діяльності – це цілісна система професійноособистісних якостей фахівця, ґрунтовні теоретико-методологічні знання й дослідницькі вміння, активна особистісна позиція в процесі реалізації дослідницьких ролей, що виражається через позитивне і усвідомлене ставлення до науково-дослідницької діяльності як компонента професіоналізму. У структурі готовності соціальних працівників до науково-дослідницької діяльності визначено мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та емоційно-вольовий компоненти.

The article examines the problem of the readiness of future social workers for research activities. It is established that in the pedagogical theory and practice there are no coherent researches of essential characteristics and structure of readiness of social workers for carrying out scientific researches. The purpose of the article is to study the essence and content structure of the readiness of social workers for scientific research activities. Methods of research used: analysis of scientific literature, systematization (for clarification of key concepts of research), generalization (in order to formulate author's conclusions). The scientific approaches to understanding the concept of readiness of a specialist to a certain type of activity - personal and functional are analyzed. It was established that the readiness of the future social worker for research activities is an integral system of professional and personal qualities of a specialist, a solid theoretical and methodological knowledge and research skills, an active personal position in the process of realization of research roles, which is expressed through a positive and conscious attitude to the scientificresearch as a component of professionalism. The range of qualities that a social worker must possess: professional competence from a wide range of social problems, high level of general education and culture, knowledge of the related scientific fields, kindness, love for people, sincerity, kindness, sensitivity, mercy, empathy, sociability, flexibility, the ability to support the others and to stimulate them for the development of their own forces, organizational skills, etc. Motivational-value, cognitive, activity and emotional-volitional components are determined in the structure of readiness of social workers for research activities. The motivational-value component implies the presence of interest in SRA (scientific-research activity) in the process of solving professional problems, the desire to deepen scientific research knowledge, and the attitude towards the SRA (scientific-research activity) as a value. The cognitive component defines knowledge of the theory and methodology of scientific knowledge, interdisciplinary research methods. Activity component involves the formation of a number of research skills; emotional-volitional - a sense of intellectual satisfaction from SRA (scientific-research activity), emotional stability, persistence, responsibility, organization, ability to self-reflection.

В статье исследуется проблема готовности будущих социальных работников к научно-исследовательской деятельности. Установлено, что в педагогической теории и практике отсутствуют целостные исследования сущностных характеристик и структуры готовности социальных работников к выполнению научных исследований. Целью статьи является изучение сущности и содержательной структуры готовности социальных работников к научно-исследовательской деятельности. Методы исследования: анализ научной литературы, систематизация (для выяснения ключевых понятий исследования), обобщение (с целью формирования авторских выводов). Установлено, что готовность будущего социального работника к научно-исследовательской деятельности – это целостная система профессионально-личностных качеств специалиста, основательные теоретико-методологические знания и исследовательские умения, активная личностная позиция в процессе реализации исследовательских ролей, выражается через положительное и осознанное отношение к научно исследовательской деятельности как компонента профессионализма. В структуре готовности социальных работников к научно-исследовательской деятельности определены мотивационно-ценностный, когнитивный, деятельностный и эмоционально-волевой компоненты.