Элегия НИЗАМИ ГЯНДЖЕВИ своему сыну

Abstract

Первым источником информации о Низами Гянджеви является работа Мохаммада Овфи, автора произведения XIII века – «Любабуль-альбаб». Автор этого тезкире, рассказывающего о каждой из поэм Низами в одном или двух предложениях, сказал, что он не видел eго дивана (сборника стихов) и включил в тезкире три лирических стихотворения, которые он слышал в Нишапуре от неизвестного человека. Одна из газелей была представлена под названием «Der mersiye-e-peser guyed» (رد ءهیثرم رسپ دیوگ») (Он сказал в своей элегии, посвященной его сыну»). Из этого стихотворения стало ясно, что у Низами, кроме Мухаммада, был еще один сын. В статье произведен анализ газели с точки зрения содержания и поэтического стиля, автор также обратил внимание на историю ее перевода и публикации.

Першим джерелом інформації про Нізамі Гянджеві є робота Мохаммада Овфі, автора твору XIII століття – «Любабуль-альбаб». Автор цих мемуарів, що розповідають про кожну з поем Нізамі в одному або двох реченнях, сказав, що він не бачив його дивану (збірки віршів) і включив у мемуари три ліричні вірші, які він чув у Нішапурі від невідомої людини. Одна з газелей була представлена під назвою «Der mersiye-e-peser guyed» (رد ءهیثرم رسپ دیوگ ( («Він сказав у своїй елегії, присвяченій його синові»). З цього вірша стало ясно, що у Нізамі, крім Мухаммада, був ще один син. У статті проведений аналіз газелі з погляду змісту й поетичного стилю, автор також звернув увагу на його публікації та історію перекладу.

The first source providing information about Nizami Ganjavi is a work of Mohammad Ovfi, the 13th century author, “Lubabul-albab”. The author of this memoirs talking about each of Nizami’s epics in one or two sentences said that he didn’t see his Divan (collection of poems) and included three lyric poems by this poet heard in Nishapur from an unknown person. One of the ghazal was presented under the note “Der mersiye-e-peser guyed” (رد ءهیثرم رسپ دیوگ”) (He has said in his elegy dedicated to his son”). It is become clear from this poem that Nizami had a son other than Mohammad. The article dealt with an analysis of the ghazal from the content and poetic system point of view and the author paid attention to its publication and translation history.