Розроблення соціального рейтингу підприємств як інструмент управління фінансово-економічною політикою на міжнородному та державному рівнях

Abstract

У статті обґрунтовується доцільність, об’єктивність і значущість розроблення системи рейтингування підприємств за рівнем соціальної корисності, ефективності і необхідності для громадськості, тобто для міжнародної спільноти і держави. Пояснюється, що за допомогою соціальних рейтингів можна стримувати недобросовісні види господарювання, що шкода, яку вони несуть, більша за користь, яку вони пропонують світовому суспільству. Робиться висновок, що у державах, де більший рівень соціальної нерівності (США), нижчий рівень корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), тобто зворотна кореляція, і навпаки, у країнах із найнижчим рівнем соціальної нерівності у світі (Норвегія) рівень КСВ найвищий. В основному у країнах світу найпоширенішою є модель КСВ із простим забез- печенням робочих місць. Крім того, у статті пропонується методична розробка для обчислення рейтингів підприємств за рівнем соціальної корисності та досліджується вплив соціального рейтингування на ефективність міжнародної та державної фінансової політики. Пропонуються до розрахунку вдосконалений індекс соціальних витрат ІСВ та комп- лексний соціальний індекс КСІ, а також вперше розроблений загальний соціальний підприємницький індекс ЗСПІ, що відрізняється від наявних індексів можливістю виділення груп соціально ефективних підприємств із загального числа господарюючих суб’єктів, що дасть змогу світовій спільноті надавати фінансову та іншу підтримку соціально активним підприємствам і таким чином прямо й опосередковано сприяти розширенню позитивної практики господарювання. Це дасть змогу мінімізувати екологічні, соціальні і фінансові ризики та зміцнити економічно-господарський фундамент світової громади.

В статье обосновывается целесообразность, объективность и значимость разработки системы рейтин- гования предприятий по уровню социальной полезности, эффективности и необходимости для общественности, то есть для международного сообщества и государств. Объясняется, что с помощью социальных рейтингов можно сдерживать недобросовестные виды хозяйствования, вред, который они несут, больше пользы, которую они предлагают мировому сообществу. Делается вывод, что в государствах, где больший уровень социального неравенства (США), ниже и уро- вень корпоративной социальной ответственности (КСО), то есть обратная корреляция, и наоборот, в странах с самым низким уровнем социального неравенства в мире (Норвегия) уровень КСО высокий. В основном в странах мира самой распространенной является модель КСО с простым обеспечением рабочих мест. Кроме того, в статье предлагается ме- тодическая разработка для вычисления рейтингов предприятий по уровню социальной полезности и исследуется вли- яние социального рейтингования на эффективность международной и государственной финансовой политики. Пред- лагаются к расчету усовершенствованный индекс социальных расходов ИСР и комплексный социальный индекс КСИ, а также впервые разработан общий социальный предпринимательский индекс ОСПИ, отличающийся от существую- щих индексов возможностью выделения групп социально эффективных предприятий из общего числа хозяйствующих субъектов, что позволит мировому сообществу оказывать финансовую и другую поддержку социально активным пред- приятиям и таким образом прямо и косвенно способствовать расширению положительной практики хозяйствования. Это позволит минимизировать экологические, социальные и финансовые риски и укрепить экономико-хозяйственный фундамент мировой общины.

The article substantiates the expediency, objectivity and importance of developing a rating system of enterprises on the level of social utility, efficiency and necessity for the public, that is, for the international community and the state. It is explained that social ratings can be restrained by unscrupulous types of management, that the damage they bear is greater than the benefits that they are offering to the world community. It is concluded that in countries with higher levels of social inequality (USA), lower corporate social responsibility (CSR), reverse correlation, and vice versa, in countries with the lowest levels of social inequality in the world (Norway) – the level of CSR is highest. In most countries, the most common is the CSR model with simple job security. In addition, the article proposes a methodological elaboration for computing the ratings of enterprises by the level of social utility and investigates the influence of social rating on the efficiency of international and state financial policy. It is proposed to calculate the improved index of social expenditures and the complex social index, as well as for the first time developed a general social business index, which differs from existing indices by the possibility of allocating groups of socially effective enterprises from the total number of economic actors, which will enable the world community to provide financial and other support for socially active enterprises and thus directly and indirectly promote the expansion of positive business practices. This will minimize environmental, social and financial risks and strengthen the economic and economic foundations of the world community. As a result, the general social entrepreneurial index will be calculated as the average geometric or arithmetic mean of individual cumulative indices. In the article we propose a method for calculating the social costs index, a complex social index, and a general social entrepreneurial index, each of which reflects the individual components of the social and financial performance of a company or group of companies for the world community. In addition, the improved methodology gives the regulatory authorities, managers and experts a fairly flexible tool, allowing them to take into account and introduce into the assessment process both international, regional and sectoral specifics. Yes, nothing prevents the variations in both sets of indicators and the distribution of base points, depending on the severity of certain problems, the degree of their importance. The main thing is that the sum of base points by groups of volume, quality and efficiency remain the same.