" Розумні міста" у процесах інноваційного розвитку Європейського Союзу: таргетування, ресурси та потенціал

Abstract

У роботі узагальнено досвід ЄС щодо формування мережі «розумних міст» для забезпечення збалансо- ваного економічного, екологічного, соціального та технологічного міського розвитку. «Розумне місто» розглядається як таке, що відповідає актуальним потребам містян щодо різних аспектів їхнього життя. Розбудова такої мережі нині є однією з пріоритетних політик ЄС. Розглянуто дві категорії таких міст (середні та великі) відповідно до класифікації Віденського технологічного університету та визначено їх загальну кількість, актуальну та прогнозовану чисельність їх- ніх жителів. Відповідно до проведеного аналізу, названо основні країни-лідери в розвитку «розумних міст». Визначено основні цілі стратегій для розбудови міст такого типу та проаналізовано політику ЄС, зокрема Європейське інновацій- не партнерство у сфері інтелектуальних міст та громад як ініціативу, яка об'єднує міста, промисловість, малий бізнес (малі підприємства), банки, дослідження та ін. для поліпшення міського життя шляхом більш стійких інтегрованих рішень та вирішення конкретних проблем міста у різних сферах політики, таких як енергетика, мобільність, транспорт, інформаційно-комунікаційні технології тощо. Автори також розглянули створені Європейською Комісією ініціативи та проекти, які фінансуються в рамках програми досліджень та інновацій «Горизонт 2020», та проаналізували бюджет ЄС на 2021–2027 рр., визначили основні інвестиційні сфери, які стосуються впровадження мережі «розумних міст» у ЄС.

В работе обобщен опыт ЕС по формированию сети «умных городов» для обеспечения сбалансиро- ванного экономического, экологического, социального и технологического городского развития. «Умный город» рас- сматривается как город, который соответствует актуальным потребностям горожан в различных аспектах их жизни. Развитие такой сети в настоящее время является одной из приоритетных политик ЕС. Рассмотрены две категории таких городов (средние и большие) в соответствии с классификацией Венского технологического университета и определены их общее количество, актуальная и прогнозируемая численность их жителей. Согласно проведенному анализу, выделе- ны основные страны-лидеры в развитии «умных городов». Определены основные цели стратегий для развития городов такого типа, и проанализирована политика ЕС, в частности Европейское инновационное партнерство в сфере интеллек- туальных городов как инициатива, которая объединяет города, промышленность, малый бизнес, банки, исследования для улучшения городской жизни путем более устойчивых интегрированных решений и решения конкретных проблем города в разных сферах политики, таких как энергетика, мобильность, транспорт, информационно-коммуникационные технологии и тому подобное. Авторы также рассмотрели созданные Европейской Комиссией инициативы и проекты, которые финансируются в рамках программы исследований и инноваций «Горизонт 2020», и проанализировали бюджет ЕС на 2021–2027 гг., определили основные инвестиционные сферы, касающиеся внедрения сети «умных городов» в ЕС.

The article summarizes the EU experience in forming a network of smart cities. The aim of this policy is ensuring equitable economic, ecological, social and technological urban development. A sensible city is regarded as a city that meets the actual needs of citizens in relation with the different aspects of their lives. The development of the smart cities network is now one of the prior policy of the EU in general and its member states particular. Two categories of such cities (medium-sized and larger cities) are considered in accordance with the classification of the Vienna University of Technology. The general number of smart cities, their current and future population is analyzed. The main objectives of the strategy for building cities of this type are determined and the EU policy has been analyzed, in particular, the European Innovation Partnership in the field of intellectual cities and communities as an initiative which unites cities, industry, small business (small enterprises), banks, research and others for the improvement of urban life through more sustainable integrated solutions and addressing specific city problems in various policy areas such as energy, mobility, transport, information and communication technologies, etc. The article suggests a scientific approach to determining the place and function of smart cities in the process of forming this concept. The authors also considered initiatives and projects established by the European Commission and funded using the Horizons 2020 program of research and innovation. The EU`s budget for 2021-2027 was analyzed that had identified the main investment areas related to the introduction of the smart cities network in the EU. As a result, the current state of building smart cities in the EU member states was systematized and summarized.