Конструювання практик шлюбно-сімейного партнерства та батьківства: дискурсотвірний потенціал

Abstract

У статті розкрито сукупність дискурсотвірних можливостей, що використовуються в конструюванні практик шлюбно-сімейного партнерства та батьківства. Методом обґрунтованої теорії виявлено види шлюбно-сімейного партнерства, що за своїм смислом вбудовуються в позаінституціональний дискурс. Наголошено на відсутності в умовах постмодерної соціальності єдиної основи конструювання практик і утворення ідентичностей. Встановлено, що позаінституціональний дискурс розглянутих практик наповнений поліфонією кодів, знаків, відчутний смисл яких є індикатором індивідуальних цінностей і маніфестує смисл конструйованої практики. Ключові слова: метод обґрунтованої теорії, ґендер, самореферентна ідентичність, аксіологічний плюралізм, подружжя, партнери.

The article describes a set of discourse-forming opportunities that are used in the constructing of marriage- family partnerships and parenting practices. By the method of the substantiated theory the types of marriage-family partnership and paternity, which in their sense are built into non-institutional discourse. It is noted that in a postmodern sociality the absence of a single basis for constructing practices and identity formation. It has been established that the extra-institutional discourse of the considered practices is filled with a polyphony of codes, signs, the tangible meaning of which is an indicator of values and manifests the meaning of constructed practice. Key words: method of substantiated theory, gender, self-referential identities, spouses, partners.