Янош Кадар як політичний діяч Угорщини

Abstract

Метою статті є спроба коротко охарактеризувати політичну діяльність одного з найавторитетніших керівників Угорщини – Яноша Кадара (1956-1988 рр.). На основі аналізу головних наукових праць, прагнемо показати, що саме цей керівник був одним з найхаризматичніших державних діячів країн так званого «соціалістичного табору». Нелегкими були його дитячі та юнацькі роки. Драматичні мотиви життя загартували Яноща Кадара і дозволили йому стрімко і впевнено рухатися на вершину політичної кар’єри. Прийшовши до влади за сприяння вищого радянського керівництва у 1956 р., він ефективно керував Угорщиною до 1988 р. До травня 1988 р. був незмінним першим (генеральним) секретарем ЦК Угорської соціалістичної робітничої партії. Реалізація соціалізму радянської моделі в Угорській Народній Республіці у 1960-1980-х роках відрізнялась від аналогічних спроб в інших країнах-членах Організації Варшавського Договору. Це було пов’язано з тим, що легітимізація режиму Яноша Кадара здійснювалася шляхом проведення політики консолідації, метою якої була деполітизація угорського суспільства та забезпечення відносно високого рівня життя в країні. Успіхи Угорщини в 60-70-х роках ХХ ст. були пов’язані саме з іменем цього політика, який виокремлювався серед інших керівників соціалістичних країн масштабом своєї особистості та увагою до людей. Завдяки його зусиллям, соціалізм в Угорщині перетворився із адміністративно-командного на «соціалізм з людським обличчям», система правління із тоталітарної – на авторитарну з елементами демократизму. Янош Кадар став популярним серед угорського народу і, згідно опитування суспільної думки, входить до трійки найповажніших керівників Угорщини (після королів Святого Іштвана та Матяша). Ключові слова: Угорська Народна Республіка, Янош Кадар, політика консолідації, «соціалістичний табір», «м’яка диктатура», Угорська соціалістична робітнича партія.

The article aims to characterize briefly the political activity of one of the most authoritative heads of Hungary - János Kádár (1956-1988). Based on the analysis of the main scientific publications we would like to demonstrate that he was one of the most charismatic statesmen of the countries in “the socialist camp”. His early childhood and youth years were tough. Definitely these dramatic life motives tempered János Kádár and allowed him to move dynamically and confidently to the top of political career. Having come to the power by means of the Soviet soldiers in 1956, he effectively governed Hungary till 1988. By May, 1988 he had been the eternal First (General) Secretary of the Central Committee of the Hungarian Socialist Workers’ Party. Implementation of the Soviet model socialism in the Hungarian People’s Republic in the 1960-1980ies differed from similar attempts in other member countries of the Warsaw Treaty Organization. It occurred due to the fact that the legitimization of the regime of János Kádár was performed by consolidation policy, which purpose was to depoliticize the Hungarian society and to ensure rather high living standard in the country. Progress of Hungary in the 60-70ies of the 20th century was connected with the name of this politician, who stood out from other heads of the socialist countries by his personality and attention to people. Thanks to his efforts, socialism in the Hungarian changed from the state-run type into “socialism with a human face”. The governing system turned from totalitarian into authoritative one with elements of democracy. Thanks to his activities János Kádár became popular among the Hungarian people and he is in the list of the three most noticeable leaders of Hungary (after the kings Saint Stephen and Matthias). Keywords: Hungarian People’s Republic, János Kádár, policy of consolidation, “socialist camp”, “soft dictatorship”, Hungarian Socialist Workers’ Party.