Динамічні процеси у складі германізмів українських говірок Закарпаття

Abstract

Мова завжди дуже чутливо реагує на зміни в житті народу, а це призводить до певних зрушень у її лексичному складі. Хоча проблема міжмовних контактів та інтеграції мов має на сьогодні солідне наукове підґрунтя, однак залишається актуальною й досі. У цій царині ще існує чимало наукових проблем, детальне вивчення яких дасть змогу пролити світло на питання збагачення словникового складу шляхом запозичень. Стаття є продовженням досліджень автора з проблем німецько-українських міжмовних контактів на Закарпатті. Наявність німецьких запозичень в українських говірках Закарпаття зумовлена насамперед заселенням краю німецькими колоністами (перша хвиля німецької колонізації тривала у ХІІ–ХІІІ ст., а друга – впродовж ХVІІІ-го до середини ХІХ ст.). Дослідження українсько-німецьких мовних контактів на Закарпатті дає підстави констатувати різноплановість запозичень із мови-джерела. У статті простежено динаміку німецьких запозичень у складі українських говірок Закарпаття на фонетичному, граматичному та семантичному рівнях. Розглянуто шляхи проникнення німецьких запозичень в українські говірки Закарпаття та їх типи. Відзначено, що в чужому мовному середовищі німецькі лексичні запозичення, як правило, асимілювалися і частково уподібнилися до фонетичних, морфологічних моделей мови-позичальника. На конкретних прикладах проілюстровано семантичні зміни німецьких запозичень в українських говірках Закарпаття. Ключові слова: німецькі запозичення, германізми, Закарпаття, українські говірки, динаміка, адаптація, фонетичний, граматичний, семантичний рівні

It is known that most languages have a mixed character as the result of interlingual contacts. Such contacts may occur both on the level of literary languages and dialects. Although the problem of language integration, interlingual contacts and interaction of languages is scientifically substantiated at present, it is still topical. Various aspects of language contacts were thoroughly investigated by U. Weinreigh, J. Zhluktenko, S. Semchynsky, M. Kocherhan, D. Sheludjko and others. Such attention to this problem can be accounted for by the fact that the language has always been very susceptible to the changes in the life of people and this leads to certain changes in the vocabulary. There are a lot of scientific problems in this field, the detailed investigation of which will enable us to throw light on solving the questions of enriching the vocabulary with the help of borrowings. The process of borrowing from German to the Ukrainian literary language and dialects has a rather long history. The influence of German on different Ukrainian dialects was investigated by O. Rot, D. Kostyuk, M. Kocherhan, V. Lopushansky, T. Pyts, N. Nechajeva etc. A considerable contribution to the studies of the development and functioning of the Transcarpathian German dialects in the foreign language environment was made by Uzhhorod national university scholars L. Vladymyr, S. Shtefurovsky, J. Shraml, M. Shin, G. Melika, M. Medvidy, E. Starodymova, F. Kulya, I. Cholos, L. Shmidzen and others. They analysed the history and modern state of the German dialects of Transcarpathian region. The author of the given article continues investigating the problems of German-Ukrainian interlingual contacts in our region. The aim of the article is to analyse German loan-words introduced into the Ukrainian dialects of Transcarpathia. In the process of the investigation different methods were used, such as: general scientific, individual, the method of analysis, synthesis, descriptive and comparative-historical ones. Ukrainian Germans live in dense communities on the territory of theTranscarpathian region. The first German settlements appeared in the xii-xiii centuries. German colonists of those times left traces in toponyms and antroponyms of the Ukrainian and Hungarian autochtonous population of the region. The Germans who have kept their language, customs and traditions until now, settled on this territory in the 18-19th centuries. Most German words penetrated into Ukrainian dialects of Transcarpathia by word of mouth as a result of everyday direct language contacts of the local Ukrainian population of the region with Germans, Hungarians, Slovaks and others. That is why we can distinguish two types of borrowings: direct and through the mediator language. The first group includes those loan-words which got into Ukrainian dialects due to direct language contacts of Ukrainians with German colonists. They predominantly consist of the objects of everyday life, clothing, agricultural and building vocabulary. For example: shnurok ‛a lace’ (Schnur), shtreka ‛railway’ (Strecke), tashka ‛a bag’ (Tasche), shuflyada ‛a drawer’ (Schublade), biglyaz ‛an iron’ (Bügeleisen), firhangy ‛curtains’ (Vorhang), antsug ‛a suit’ (Anzug), fryshtyck ‛breakfast’ (Frühstück), shuter ‛broken stone’ (Schotter) etc. Direct borrowings from German to Ukrainian dialects of the investigated region are connected with the army service in Austria: urlap ‛a holiday’ (Urlaub), flinta ‛a gun’ (Flinte), ferdebungy ‛manoeuvres’ (Feldübungen). The majority of German borrowings got into Ukrainian dialects through the mediator language i.e. Hungarian. For example: pryzli ‛dried bread’ (Brösel, hung. prézli); balta ‛an axe’ (Beil, hung balta); korhaz ‛hospital’ (Kurhaus, hung. korház); krumpli ‛potatoes’